Цей день в історії: 29 грудня 1767 року
Понеділок, 29 грудня 2008 р.
У цей день, 29 грудня 241 рік тому народився Євгеній (в миру Євфимій Олексійович Болховітінов), (1767, Воронеж - 7.3.1837, Київ), православний церковний діяч, історик, археограф і бібліограф. Ректор Воронезької духовної семінарії (1789), єпископ Вологодський (1808), Калужскій (1813), Псковскій (1816), митрополит Київський і Галицький (1822). Член Російської Академії та “Товариства історії і
старожитностей російських”. Прийняв чернецтво в 1800 році після смерті дружини та трьох дітей.
Митр. Євген прославився як вчений ієрарх, що залишив після себе багато наукових праць. Його наукові дослідження включали в себе область археології, російської історії та церковно-історичних старожитностей.
За дорученням митрополита Новгородського Амвросія єпископом Євгеном було складено «предначертаніе» улаштувань Духовних училищ, що згодом і лягло в основу реформи системи духовної освіти в Росії. Важливою особливістю цього проекту була пропозиція зробити з Духовних Академій не тільки вищі богословські навчальні заклади, але і церковно-наукові центри, наділені видавничими функціями.
Митрополит Євген був почесним і дійсним членом багатьох вчених товариств: Московського, Казанського, Віленського, Київського, Харківського університетів, Російської Академії наук, Медико-хірургічної Академії, Товариства історії і старожитностей російських, Московського товариства любителів російської словесності, Комісії по складанню законів Російської Імперії і ряду інших. Митрополит Євген залишив нащадкам велику літературну спадщину. Його праці з російської церковної історії мали велике значення для свого часу.
Митр. Євген відрізнявся винятковою працьовитістю. Він дорожить кожною хвилиною і в листах Виливай своє невдоволення про загублене часу. “Не можна не дивуватися тому, - говорить преосвящ. Філарет Київський, - яку безліч перебрав він старовинних рукописів, актів та книг і як володів працьовитістю вченого”.
За свідченням М. Погодіна, “це був чоловік, який не міг пробути ні одного дня без того, щоб не ознаменувати його працями на користь історії”. Він багато часу приділяв науковій діяльності, але це не заважало йому бути невтомним проповідником слова Божого. Преосвященний докоряв суємудріе розкольників, суворо ставився до осіб, що неблагоговійно стояли у храмі Божому. Проповіді митрополита відрізнялися жвавість і глибиною думки. За характером свого митр. Євген був скромним і простий.
Ось як розповідає про нього М.М. Мурзакевич. “Давно знаючи ім’я митрополита Євгена Болховітинова, як досконалого знавця російських старожитностей, я думав, що він, як і багато його побратимів, недоступний або неуважний до “дрібних” людей. Ключарю я відверто сказав свою думку. В доказ противного, відповів ключарь, ви тепер же можете бачити Високопреосвященного. Цікавість побачити вченого особисто врешні перемога нерішучість.
На питання, чи можу бачити митрополита, надійшла відповідь: “будь ласка”. Відкрились двері в залу. Кілейник доповів господарю, і убілений севиною старець, середнього зросту, досить сухощавий, по рокам свіжий, але блідий, в простенькій поношенній рясці і такій же камілавці, з’явився переді мною. Простий прийом і зав’язалася розмова взагалі про нашу старовину тривав до прибуття нових осіб “.
Добру згадку залишив про себе митр. Євген своєю благодійністю, любителем странників, та доступністю для всіх.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 08:13,
