Храм-символ: Три смерті Десятинки
Пʼятниця, 31 жовтня 2008 р.
Історична доля Десятинки чимось схожа на долю успішних американських фільмів: якщо картина принесла успіх, то ж неодмінно треба зняти її продовження (а то і взагалі зробити із неї файну мильну оперу – і хай “свято” ніколи не закінчується). Церква святої Богородиці, перший християнський храм Київської русі, була символом. Символом нової віри, символом могутності і багатства держави,
символом своєї епохи.
Вона не мала аналогів ні у Візантії, ні у самій Русі, її поява стала витоками подальшої архітектури і мистецтва взагалі. На сьогоднішній день, на жаль, вона все більше перетворюється на символ боротьби за чиїсь інтереси…
Смерть перша
Збудована церква візантійськими майстрами у 996 році на честь Різдва Богородиці за часів князювання Володимира Святославовича, який традиційно виділив десяту частину князівських доходів - десятину… Десятинна церква являла собою хрестово-купольний шестистовпний храм і була оздоблена мозаїкою, фресками, різьбленими мармуровими та шиферними плитами. Ікони, хрести й посуд привезені з Корсуня (Херсонесу) - район сучасного Севастополя 1007 року.
Окрім головного престолу, церква мала ще два предільних: святого Володимира і святого Миколая. У Десятинній церкві було поховано Володимира Святославовича, його християнську дружину - візантійську царівну Анну, сюди ж було перенесено з Вишгорода прах княгині Ольги.За свої неповні 250 років існування церква пережила чимало: пожежі, пограбування, землетруси - це все “квіточки” у порівнянні із втручанням до справи відновлення церкви неспеціалістів…
Так, у 1171 церкву пограбували війська Боголюбського, 1203 - Рюрика Ростиславовича, а в 1017 храм постраждав від пожежі і землетрусу. А на початку 12 століття церкву було перебудовано і збільшено за рахунок добудови додаткових приміщень.
1240 рік ставить крапку на біографії “первісної” Десятинної церкви - монголо-татарські орди Хана Батия не залишили шансів вижити ні храму, ні киянам, для яких він став останнім оплотом…
Смерть друга
Перший сплеск інтересу до зруйнованої святині датується XVII століттям і пов’язаний він із діяльністю митрополита Петра Могили. 1635 у одному із вцілілих преділів, він засновує маленьку церкву у пам`ять про зруйновану святиню і ставить у ній одну з найстаріших ікон з образом святого Миколая, ту саму, яку привіз з Корсуня князь Володимир.
Пізніше Петро Могила знайшов у руїнах саркофаг князя Володимира і його дружини Анни. Череп князя поклали у церкві Преображенія (Спаса) на Берестові, потім його перенесли до Успенської церкви Києво-Печерської лаври. Кість і щелепу передали до Софійського собору. Все інше знову поховали. За заповітом Петро Могила залишав на відновлення Десятинної церкви тисячу золотих.
Другий сплеск уваги до церкви був менш шляхетним, аніж попередній. До справи взялися аматори… На початку ХІХ століття з ініціативи Київського митрополита Євгенія Болховітінова, вченого історика-дослідника старожитностей, проводяться широкі археологічні дослідження фундаментів Десятинної церкви.
Київський митрополит не хотів бачити церкви в руїнах. Розкопки було доручено священику Михайлу Кочеровському та чиновнику і археологу-аматору Кіндрату Лохвицькому. З огляду на відсутність у нього належних технологій і поняття про те, як проводити розкопки, шкоди з його роботи стало більше, ніж користі.
Він же запропонував перший план, що жодного відношення до оригіналу не мав. На щастя, проект, запропонований на основі цього плану архітектором Мезенським, не затвердили.
Десятинна церква ХІ століття. Модель Д.Мазюкевича.
Фото hai-nyzhnyk.mylivepage.com
Ця перша археологічна розвідка, як свідчить митрополит Євгеній Болховітінов, не дала повної картини, проте вирішила принципове питання: давня церква була більшою, ніж побудована на її місці святителем Петром Могилою…
1826 до справи взялася уже Академія мистецтв і дала доручення архітектору Єфімову провести нові розкопки. Було складено новий план, але і він містив чимало елементів фантастичного…
Поручик у відставці Аннєнков швидко збагнув, що під завалами можуть бути скарби часів Київської Русі, і хутко скупив за безцінь землі навколо руїн, і, щоб повністю зупинити будівництво, щедро запропонував відбудувати церкву на власний кошт.
Більша частина знайдених під час розкопок речей (золоті та інші дорогоцінні речі та оздоби стародавньої церкви) була привласнена цим “великодушним чтителем священной древності”. Пізніше “аннєнковський” скарб перекупив інший “чтитель” - російський поміщик Кір’яков і він опинився поза межами України.
Це був один із найбільших і найцінніших скарбів серед відомих знахідок. Правда, деякі монети з розкопок “археолог” великодушно пожертвував Київській Духовній Академії.
Храм було відновлено (тобто, споруджено новий - схоже, ніхто і не намагався відродити церкву у її первісному вигляді) за наказом Миколи І стараннями архітектора Стасова. Появу новобудови сучасники зустріли критично: історик Микола Закревський писав, що споруджено важкий, як ступа, храм, без усякої потреби: прихожан в ній було мало, та і її художня цінність викликала сумніви…
Нові випробування на “Десятинну церкву-2″ прийшли із владою більшовиків у 30-х роках ХХ століття. День 14 березня 1936 року став вироком для Десятинного храму: секретар Київського міському партії Салов та голова міськради Петрушанський звернулися до Політбюро ЦК КП(б)У з проханням санкціонувати знесення Володимирського собору та Десятинної церков.
“За генеральним планом реконструкції міста Києва, затвердженим ЦК КП(б)У, Володимирський собор і Десятинна церква намічені до знесення, як об’єкти які не мають великої історичної цінності, - тому міськом КП(б)У і міськрада прохають дозволити приступити до розібрання зазначених церковних будівель”.
Володимирський собор вцілів: до нього просто не дійшла черга. Десятинна церква була зруйнована того ж 1936 року…
Десятинна церква у Києві. Фотографія 1901 року.
Фото interesniy.kiev.ua
Смерть третя???
Ідея “Десятинної церкви-3″ вперше спала на думку екс-президенту Леоніду Кучмі у 2000 році. Естафету підхопив Олександр Омельченко, а вже 3 лютого 2005 року Віктор Ющенко підписав наказ про відновлення Десятинної церкви, на що з державного бюджету буде виділено близько 90 мільйонів гривень.
Щоправда, жоден із політиків не замислювався над тим, що відновлювати те, про що не збереглося жодних уявлень - це рівнозначно казковому принципу “піти туди, не знаю куди, знайти те, не знаю, що…”
Що кожного року в Україні зникає близько 50-ти пам’яток історії і архітектури, які не потрібно було відновлювати, а тільки підтримати і зберегти.
Що новозведений хоррор “Десятинка-3″ назавжди поховає безцінні археологічні матеріали, серед яких - середньовічні поховання; що “кляті язичники”, на яких так нарікають священики, зрештою, також мають певне право відвідувати це місце, адже до Х століття там знаходились і язичницькі культові споруди.
Що, зрештою, архітектурний ансамбль “трохи” не той, що був у Х столітті, щоб церква могла вписатися у сучасний пейзаж…
Ці та багато інших міркувань “сильні світу цього” лишають простим смертним - не до роздумів їм.
З точки зору науки…
Свою позицію щодо “відновлення” храму висловлює заступник директора Інституту археології НАН України, доктор історичних наук, начальник археологічно-архітектурної експедиції професор Гліб Івакін.
- Гадаю, що питати, як ви до цього ставитесь - щонайменше безглуздо. Тому одразу спитаю про аргументи проти “відродження” Десятинної церкви.
- Згідно з законодавством, на території заповідника будівництво заборонено, за винятком тих випадків, у яких ідеться про відновлення зруйнованих чи ушкоджених пам’яток. В даному випадку, не можна говорити про відродження того, про що ми не маємо уявлення, адже матеріалів практично немає, документів про те, якою була церква на початку, не збереглося.
У кожного науковця є, щонайменше, одна версія графічної реконструкції церкви, а у деяких - по три чи чотири. Тому так зване відродження - це, у будь-якому випадку, фальсифікація.
Десятинна церква - це витоки архітектури і всього мистецтва Русі, це був символ тої епохи… Ми не маємо права ставити фальсифікат. По-друге, на цій ділянці знаходиться надто багато цінних археологічних знахідок, через які землю не можна забудовувати.
- А які знахідки на території Десятинки є найціннішими?
- Найцінніші знахідки це ті, про які ми ще не знаємо! А взагалі там представлено багато різних шарів: трипільці, скіфи, черняхів, могильники надзвичайно цікаві 9-10 століття, які треба досліджувати…
- Чи є, на вашу думку, шанс вберегти Десятинку від “відродження” і якими мають бути заходи запобігнення будівництва?
- Заходи одні - дотримуватися закону.
- Але те, що відбувається зараз - хіба не порушення закону?
- Поки що, на жаль, ні. Тепер усе залежить від того, яке рішення прийме нарада науковців. Але закон… Он, зведена дерев’яна будка на території заповідника - чому?! Коли навіть кіоск зараз не можна відкрити без спеціального дозволу, а тут - заповідник, і раптом ця незграбна споруда, без жодного права…
І священики ті кажуть, мовляв, хіба ж можна за всіма тими законами жити?… Можливо, така вседозволеність є свого роду компенсацією за минулі утиски, адже зараз при владі знаходяться ті самі люди, що будували комунізм і усіляко винищували будь-які прояви релігійності…
А тепер всі почати різко ходити у церкву, і закривають очі на такі речі… Завжди потрібно розділяти віру, релігію із релігійними організаціями, це різні речі, бо останнє - це завжди політичний інтерес, так було завжди - і за часів Середньовіччя, і зараз…
- Відомо, що до християнства на цій території були також язичницькі святині. І зараз це місце стало неофіційним об’єктом паломництва сучасних послідовників старої віри. Чи мають вони, на вашу думку, зі свого боку заявляти права на збереження цієї ділянки незабудованою?
- Ну, по-перше, язичники - це такі самі люди, як і християни, і їх слід поважати. Адже існувала до прийняття реформи Володимира культура, і ця культура була, можливо, не менш потужною за християнську. Щоправда, наявність там пам’яток язичництва - питання суперечливе, наразі це лише гіпотези, а не факт.
А ті “пам’ятки”, що стоять там зараз - це ж підробка, що не має нічого спільного із тими культовими спорудами. До так званих сучасних язичників я досить скептично ставлюся. Це лише фантазія сучасників, що не має нічого спільного із історичними реаліями, як і, скажімо, бойовий гопак - відродження традиції, якої не існувало, яка є вигадкою нашого часу.
Так само, як і претензії патріархату на цю землю є безпідставними. Ні перші, ні другі не мають права претендувати на Десятинну церкву, вона має належати заповіднику, а всі бажаючи можуть відвідати свою святиню на екскурсії…
- Питання щодо розкопок. Коли почалася ваша експедиція і коли очікується її завершення?
- Почалася у 2005 році, а закінчиться… як гроші виділять, так і закінчиться, бо поки ще копати і копати… Зараз будемо піднімати питання про те, щоб продовжити експедицію до наступного року. Бо у серпні вона взагалі не працювала, цілий місяць! - всі студенти роз’їхалися за межі міста, а ми не можемо зацікавити їх фінансово. А студенти - основна робоча сила у нас… У вересні плануємо продовжити роботу, але все буде залежати від погоди…
Автор: Олена Максименко
life.pravda.com.ua
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 06:33,
, links to this post
В Израиле арестована недвижимость РПЦ
Муниципалитет Тель-Авива и департамент налога на недвижимость наложили арест на земли, находящиеся в собственности Русской Православной Церкви, передает «Интерфакс». Причина — в задолженности по налогам на сумму 12,5 млн. шекелей (почти 3,5 млн. долларов), пишет в пятницу газета «Новые известия». Арест распространяется как на сами земли, так и на все стоящие на них здания.
Адвокаты Йорам Асельман и Борис Лампер, представляющие интересы миссии Русской Церкви в Израиле, утверждают, что Московский Патриархат должен быть освобожден от уплаты налогов в связи с тем, что является религиозной организацией.
Юристы подчеркивают, что с момента приобретения упомянутых земель они использовались исключительно для религиозной деятельности. Они направили в тель-авивскую мэрию документ, согласно которому обозначенная территория площадью 32 тыс. кв. метров с 1941 года имеет «особый статус», а также договор, заключенный в 1988 году, об аренде мэрией Тель-Авива 10 тыс. кв. метров сроком на 98 лет.
Кроме того, уверяют юристы, Русская Церковь не получала уведомлений о необходимости заплатить налоги, поскольку все они высылались по неверному адресу.
Как отмечает издание, сегодня Московский Патриархат владеет в Израиле объектами недвижимости общей площадью свыше 100 тыс. кв. метров в семи городах.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 02:56,
, links to this post
В Израиле арестована недвижимость РПЦ
Муниципалитет Тель-Авива и департамент налога на недвижимость наложили арест на земли, находящиеся в собственности Русской Православной Церкви, передает «Интерфакс». Причина — в задолженности по налогам на сумму 12,5 млн. шекелей (почти 3,5 млн. долларов), пишет в пятницу газета «Новые известия». Арест распространяется как на сами земли, так и на все стоящие на них здания.
Адвокаты Йорам Асельман и Борис Лампер, представляющие интересы миссии Русской Церкви в Израиле, утверждают, что Московский Патриархат должен быть освобожден от уплаты налогов в связи с тем, что является религиозной организацией.
Юристы подчеркивают, что с момента приобретения упомянутых земель они использовались исключительно для религиозной деятельности. Они направили в тель-авивскую мэрию документ, согласно которому обозначенная территория площадью 32 тыс. кв. метров с 1941 года имеет «особый статус», а также договор, заключенный в 1988 году, об аренде мэрией Тель-Авива 10 тыс. кв. метров сроком на 98 лет.
Кроме того, уверяют юристы, Русская Церковь не получала уведомлений о необходимости заплатить налоги, поскольку все они высылались по неверному адресу.
Как отмечает издание, сегодня Московский Патриархат владеет в Израиле объектами недвижимости общей площадью свыше 100 тыс. кв. метров в семи городах.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 02:54,
, links to this post
Гомосексуалістів виявлять у Ватикані
Ватикан буде перевіряти кандидатів у священики на гомосексуальність. При цьому тестування не буде носити обов’язкового характеру. Відтепер “Апостольска Столиця” увела нове правило, відповідно до якого бажаючий стати католицьким священиком повинен буде пройти тест на виявлення гомосексуальних схильностей. Тестування не буде носити обов’язковий характер. Воно також
покликано виявити здатність людини приборкувати свої сексуальні пориви. Ухвалення рішення про те, проводити відповідний чи тест ні, покладено на ректорів семінарій.
За матеріалами Інтерфаксу
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 02:42,
, links to this post
Церкви Болгарії проти легалізації блуду
Релігійні конфесії Болгарії виступили проти легалізації вільного співжиття. Православна й Католицька Церкви Болгарії, головний муфтіят і протестантські об’єднання виступили проти легалізації вільного співжиття, повідомляє сайт "Дверей.Бг". 29 жовтня в ході дискусії у болгарському парламенті представники різних конфесій категорично висловилися проти проекту нового сімейного кодексу,
що був прийнятий на початку жовтня й визнав законним фактичне співжиття.
ротоієрей Васил Коцев, духівник Софійської митрополії, заявив, що якщо цей законопроект буде прийнятий, Болгарська Православна Церква зажадає узаконити і церковний шлюб. Він також нагадав, що Синод Болгарської Православної Церкви неодноразово виступав із критикою законопроекту, тому що при вільному співжитті відсутній один з основних елементів шлюбу - готовність подружжя взяти відповідальність за родину, а якщо буде потреба віддати за неї життя.
Представники головного муфтіяту Болгарії Ведат Ахмед і Мюмюн Бирали заявили, що даний проект нового сімейного кодексу є результатом розбещення системи цінностей у сучасних людей. Їх підтримав пастор Євангелічної Церкви Болгарії Людмил Мандичев, що виразив подив тим, що держава стимулює розкладання моралі, а не зміцнення й захист інституту родини, повідомив Благовіст-Инфо.
За інформацією сайту "Mediapool", даний законопроект був розроблений для захисту прав дітей - відповідно до статистики, у Болгарії в останні роки майже 50% дітей народжується в подібних союзах.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 02:34,
, links to this post
Выборы в пост – неуважение к православным
Четвер, 30 жовтня 2008 р.
То, что выборы назначены в Рождественский пост, имеет как хорошую, так и плохую сторону, считает протоиерей Андрей Ткачев. С одной стороны, постящимся людям будет легче сделать правильный выбор, с другой – предвыборная лихорадка сопряжена с информационным шумом, провокациями, взаимными обвинениями, которые засоряют мозги и мешают разобраться в истине.
В свою очередь, заместитель председателя «Союза православных граждан Украины» Олег Шелудченко считает, что время поста – это время покаяния и молитвы, но никак не предвыборной агитации и выборов. По его мнению, назначение Президентом выборов на это время следует расценивать, как неуважение к верующим и православию.
Джерело: «Видеоновости»
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 08:26,
, links to this post
Хелловін - тривожна ознака!
Прес-секретар Патріархії УАПЦ, протоієрей Євгеній Заплетнюк у своєму блозі «Просфора» помістив замітку, у котрій дивиться з погляду православного священнослужителя на святкування нових, невідомих нашому народу свят, типу «Хеловіна». Наша редакція знайшла можливим передрукувати цей текст і на сайті Uaoc.Net без змін.
Завжди в історії буває так, що більш розвинуті цивілізації чи народи поглинають менш розвинуті. Типовий приклад такого явища - життя будь-якої діаспори. Минає яких три-чотири покоління, і у більшості випадків люди вже остаточно втрачають зв’язок зі своїми коріннями. Точно так і в духовному плані: якщо суспільство не має здорової альтернативи різним шкідливим заблудженням та розвагам - воно хапається за те що вже є, та при цьому нормально функціонує. Точно таким самим чином до нас прийшли “Валентини-Хеловіни”. Сильні чужоземні традиції поглинають, чи принаймні впевнено починають, поглинати нашу власну українську ідентичність.
От саме через це нам потрібно сторонитися “чужоземних” святкувань, оскільки вони наносять величезну шкоду нашій власній віковій культурі, знищують її, та асимілюють. Потрібно тверезо і щиро визнати: ми уже багато років вже не живемо у християнському середовищі, і навряд чи уже будемо жити у суто християнській державі. Тому, те місце, котре приготовлене Христом в душі всякої без винятку людини для СЕБЕ, нині ж заповнюється усяким різним брудом: убивствами, блудом, жадобою, заздрістю, читання доброї, якщо вже не православної, то хоча б класичної літератури підміняється пустими і безконечними телесеріалами, а відвідування храму і духовна практика заміняється в кращому випадку “футболом з пивом у руці”. Про храм люди згадують і нині тільки по-споживацьки - похрестити-відспівати, поставити свічку чи набрати води.
На превеликий жаль, західне суспільство котре породило оці псевдосвяткуванння, не мають уже сили і благодаті тієї первісної, Апостольської Церкви, котра здатна була оживляти і духовно наповнювати і оновлювати навіть старі язичницькі свята. Нині - все навпаки. Ми живемо в останні часи, в котрі диявол володіє людьми все більш відкрито. І сили у нього з допуску Господнього до певного часу - все є більше.
Зверніть увагу, як в нашому народі ставились з “уважністю” до імені ворога Божого. Слово “диявол” чи “чорт” на відміну від наших сусідів вживалось виключно замість нецензурної лайки. Наш народ не мав “матюків”. Їх ми навчилися згодом. Але от люди, навіть самі прості, з давніх-давен розуміли, що з такими речами гратися не можна. Сьогодні ж діти змалку привчаються до бісівщини, замість рідної культури, традицій, чи тим більше – поваги до батьків, посту та молитви. Розгнузданість молоді нині вже не вада, як це було колись, але предмет для гордості їх батьків. Неодноразово приходилось чути: «наш синок вже самостійний, і вміє за себе постояти і “дати раду у житті”.
І от нехай християн і далі не перестають називати мракобісами і фанатиками, котрі хочуть весь світ насильно охрестити. Насправді, ж це і так і не так. По-християнськи очевидно, що той хто хоч раз пізнав Руку Божу у своєму житті, зустрівся з Богом лицем до лиця - більше ніколи не зможе про це забути. Це ж найкраще, що може статися в житті людини взагалі. Тому мовчати про це, і не розповідати про це іншим просто не можливо. Тому наше завдання, як християн, не стільки в тому, щоб знищити пусті святкування, скільки в тому, щоб донести молодим людям просту істину: є багато інших, значно важливіших і основне – корисніших і спасенніших днів. Альтернатива бісовщині є уже більше двох тисяч років!
Як священик я б хотів, щоб у нашого народу знайшлися такі духовні сили, та спрацювала так захисна реакція, щоб як будь-яку сторонню заразу в організмі викинути її геть, не давши малій бактерії от цих усіх псевдосвяткувань виявитись раковою пухлиною на тілі нашого народу та Церкви. Сподіваюсь, більшості сучасних і прогресивних, віруючих та національно-свідомих українців для цього вистачить і сил і бажання
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 06:59,
, links to this post
Ющенко подарил патриарху себя
Середа, 29 жовтня 2008 р.
Президент преподнес Варфоломею полкило серебра. Во время своего визита в Турцию президент Ющенко преподнес вселенскому патриарху Варфоломею подарок — две серебрянные монеты, посвященные недавнему визиту патриарха в Киев. На монете изображены Ющенко и Варфоломей. На изготовление одной монеты (номинал 50 грн) пошло полкило серебра. Ее себестоимость — 5,5 тыс. грн.
Источник: segodnya.ua
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 11:32,
, links to this post
Цей день в історії: 29 жовтня 1929 року
29 жовтня 1929 року упокоївся у Бозі Нестор Шараївський, український православний церковний дiяч, проповiдник, архiєпископ Української Автокефальної Православної Церкви. Народився у 1865 році. Закінчив Київську Духовну Академію, і в 1891 році прийняв священичий сан, певний час був законовчителем у гімназії. 1921-го висвячений на архієпископа Київського, заступника митрополита і
священномученика Василія (Липківського). Увійшов у історію УАПЦ по-при усе як перекладач богослужбових книг на українську мову, будучи Головою Комісії перекладів в УАПЦ; Владика Нестор - визначний церковний проповідник. Єдиний з єпископів УАПЦ, що упокоївся у Києві.
На світлині - фото Святої Софії Київської часів архієпископа Нестора.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 11:16,
, links to this post
Цей день в історії: 29 жовтня 1929 року
29 жовтня 1929 року упокоївся у Бозі Нестор Шараївський, український православний церковний дiяч, проповiдник, архiєпископ Української Автокефальної Православної Церкви. Народився у 1865 році. Закінчив Київську Духовну Академію, і в 1891 році прийняв священичий сан, певний час був законовчителем у гімназії. 1921-го висвячений на архієпископа Київського, заступника митрополита і
священномученика Василія (Липківського). Увійшов у історію УАПЦ по-при усе як перекладач богослужбових книг на українську мову, будучи Головою Комісії перекладів в УАПЦ; Владика Нестор - визначний церковний проповідник. Єдиний з єпископів УАПЦ, що упокоївся у Києві.
На світлині - фото Святої Софії Київської часів архієпископа Нестора.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 11:15,
, links to this post
Уже открыт протестантско-католический приход!
В Голландии появился протестантско-католический приход. В церкви монахов-августинцев воскресную мессу возглавляют теперь протестант и католик. Один из них служит Литургию Слова, а другой – евхаристическую часть богослужения. В следующее воскресенье они меняются местами. Католик – почти всегда мирянин и часто женщина. В евхаристической части богослужения используются
тексты не из миссала, а произведения бывшего иезуита Хуба Устерхёйса.
Ни католический, ни протестантский епископы не разрешали такую мессу. Однако о. Ламберт ван Гельдер, августинец, возглавивший перемены, уверен, что прав: “В Церкви возможны различные формы участия, мы все – члены общины. Я не считаю себя схизматиком”.
По материалам: Богослов. ру
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 08:05,
, links to this post
Про Церкву та наша інтелігенцію
Інтелігенція давно “секуляризувалася” від Церкви, так, неначебто Церква створена тільки для простих людей. Неначе Церква - це видовищна інституція, яка має замінити простому народові театр, оперу, концерти. Чи значить це, що інтелігенція безрелігійна, бездуховна? У нас коли говорять про духовність, то мають на думці культурницько-просвітянські, фольклористичні, а то й модні видовищні спектаклі
, де велика доза сатанізму. Добре ще те, що національне спрямування не загублене. Правда може це бути навіть ідолопоклонство, рунвіра, дзен, сплутаний з християнською етикою, і тому подібне.
Невже Ви, шановне Панство, ніколи не заглиблювалися в суть релігії? Невже Вас не турбують питання про світ і його Творця, для чого людині на землі дане таке високе місце, яке її призначення, яка, вкінці, її посмертна доля?
Виходить, що більшість інтелігенції не йде в ногу з поступом науки, а стоїть па тому, чого навчили західні раціоналісти минулого століття, або атеїстичні пропагандисти. Читали спрепаровапу під атеїзм теорію Дарвіна, читали колишню “Науку і релігію”, а вже статей останнього часу у тому ж журналі не поцікавилися прочитати.
Виходить, що багато інтелігентів не вміють відрізнити вчення Христа й богословів від писань спекулянтів від релігії, де повно підтасовок. Хоч є окремі поважні автори, які розуміють Християнство, пишуть добрі статті. Треба хотіти й робити зусилля, аби відшукати правду… Байдужість походить часто від того, що “інтелігенти” ставлять себе вище того всього…
І виходить такий курйоз, що втручаючись в церковні справи, деякі псевдоінтелігенти роблять страшну шкоду правдивій вірі та релігійності, правдивій Церкві. Не треба завдавати собі понадмірпого труду, щоб заглибитися в релігію, досить прочитати хоча б твори отця Олександра Меня, оперті па найновішій літературі. Одні не сприймають отця Меня, бо він не росіянин, інші тому, що пише російською мовою. Але ж його книжки писані з всебічним знанням, з врахуванням психології людей, які виховалися й навчалися в атеїстичній державі, писані не для спеціалістів-богословів, а саме для тих недовчених під оглядом релігії та релігійної філософії людей.
Релігія - це зв’язок людини з Богом, контакт з трансцендентним світом; це шукання життя з найвищою Істотою, зі своїм Творцем і Богом, зі своїм Учителем і Спасителем. Контакт не через магію чи невідомі й непевні сили, а через пробуджену душу. Це входження в інший, таємний світ, це одуховлення всього свого єства.
Людина повинна знайти своє особисте місце в духовному світі і своє місце між іншими духовними людьми — в Церкві. Церкву не можна спрощувати до якоїсь півдержавної, півкомерційної структури. Церква не має бути такою, як комусь може хотітися, а такою, якою її запрограмовано в Слові Христа. Дивитися на Церкву треба все ж таки не з погляду того, як вона сьогодні діє, але як вона повинна б діяти. В Церкві тепер діють залишки менталітету, створеного більшовицькою дійсністю, і саме тих елементів треба боятися, їх елімінувати, а не тішитися, що Вам вдається “знаходити спільну мову”. І навіть керувати Церквою в своїх цілях, бо виходить, як у притчі: “Коли сліпець сліпця провадить, обидва впадають у яму”. Виходить - обирають дорогу до пастки.
Вдосконалювати своє життя, щоб гідно піднестися до образу Божого, можна тільки на підставі Євангельського вчення. Всі хитромудрі системи, що ведуть нас у бік протилежний від Бога, згубні. Там людська індивідуальність не відіграє ролі, а тільки стає знаряддям злої сили.
Церква, коли вона деградує до видовищної інституції, - не може мати Божої Благодаті. Інтелігентні і високоморальні люди могли б тут багато допомогти, щоб сприяти еволюціонуванню невиробленої суспільної свідомості до вічно високих істин Божого Слова і Божої Церкви.
+ Святійший Патріарх Димитрій (Ярема)
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 07:32,
, links to this post
«Усатовский феномен» - природное явление
Комиссия Одесской епархии УПЦ ПМ признала природным явлением появление в июне 2008 года на стволе дерева в селе Усатово образования, похожего на святой лик, передает корреспондент ИА «Контекст-Причерноморье».Об этом сегодня, 29 октября, сообщил в ходе телефонного разговора секретарь Одесской епархии, протоиерей, клирик Свято-Успенского Кафедрального Собора г. Одессы Андрей Новиков.
Как рассказал А. Новиков, «изучение комиссией Одесской епархии дерева, на стволе которого якобы изображен образ Иисуса Христа, показало, что этот феномен является природным явлением, а не, как думали изначально, проявлением чего-то божественного. Теперь планируется в этом районе построить часовню, чтобы не делать из данного дерева какой-то фетиш».
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 05:59,
, links to this post
Убиты два священника Ордена иезуитов
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 04:05,
, links to this post
Осетія та Україна - пов’язані, вважає Кураєв
Вівторок, 28 жовтня 2008 р.
Професор Московської духовної академії диякон Андрєй Кураєв не сумнівається в праві Південної Осетії й Абхазії на суверенітет, але не вважає, що Абхазька і Південноосетинська єпархії повинні бути включені до складу Російської православної церкви. “Межі Церкви не мусять мінятися вслід за кордонами держави”, - сказав о. Андрєй у вівторок в Томську на прес-конференції в “Інтерфаксі”.
Він підкреслив, що Російська церква визнає факт зміни кордонів колишніх союзних республік, але із цього факту, за його словами, “не робить висновок про зміну меж церковних”. “Для нас це принципово”, - заявив диякон А. Кураєв.
“Варто звернути увагу на дуже обережні висловлювання російського патріарха. Ніяких закликів типу “добий гадину” там (у зв’язку з аґресією Грузії проти Південної Осетії) не звучало, а навпаки - заклики до миру”, - зазначив відомий місіонер. При цьому, додав він, Церква не заперечувала проти суверенітету Абхазії й Південної Осетії.
“Я особисто вважаю, і моя позиція, думаю, збігається з позицією Російської православної церкви, що Саакашвілі – мерзотник, з яким не варто вітатися й за руку. І він, і його вояки правильно отримали по зубах у серпні цього року. Я визнаю право абхазького й осетинського народів на незалежність від грузинського втручання у своє життя”, - сказав отець Андрєй.
На його думку, якщо допустити зміну канонічних, церковних меж слідом за державними кордонами, то Церква “стане на шлях цілковитої хаотизації всіх церковних стосунків на території колишнього Радянського Союзу, і мова тут насамперед про Україну”.
“Якщо ми зараз змінимо церковні межі, тим самим ми зробимо Грузинського патріарха нашим ворогом з питань України. А, власне, якщо чесно, він наш єдиний союзник у цьому питанні”, - сказав диякон А. Кураєв, підкресливши, що Російська церква не бажає загострення церковно-політичного конфлікту в Україні.
В цей час Сухумо-Абхазька і Південноосетинська єпархії формально належать до Грузинської православної церкви.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 10:41,
, links to this post
Украинцев научат жить мирно с евреями и геями
Ряд общественных организаций при участии ОБСЕ решили обучать украинских школьников толерантности по отношению к евреям, а также представителям других рас и сексуальных ориентаций. В пятницу они презентовали учебное пособие в трех частях, которое в ближайшем будущем, если даст добро Минобразования, разошлют в большинство украинских школ. Первая часть посвящена истории
евреев в Европе до 1945 года, вторая — антисемитизму как давней болезни человечества, третья — борьбе с предубеждениями в отношении людей другой национальности, расы или сексуальной ориентации.
После каждой темы следуют упражнения для закрепления материала, например, предлагается ответить на вопросы о том, почему евреев в Европе заставляли носить на одежде отличительные знаки и по какой причине человека могут не пустить в ночной клуб. При этом предполагается, что школьник ответит, что причина первого — антисемитизм, а не пускать в клуб из-за цвета кожи — плохо. В качестве примеров предубеждений относительно евреев приводятся нацистские карикатуры, говорящие о якобы магическом притяжении евреев к деньгам, а также карикатура на украинцев, изображающая гору надкусанных яблок. Одно из любопытных заданий — написать свое имя ивритскими буквами справа налево и без гласных, как это делают в Израиле. Правда, составители пропустили букву “алеф” и не объяснили, какими именно точками в иврите записываются гласные.
“Пособия уже получили положительные оценки экспертов, мы надеемся, что они попадут в школы. Их можно использовать вне уроков, на так называемых воспитательных часах. Кроме того, их можно использовать в курсе истории 7-го класса и на уроках “Человек и общество” в 11-м классе” — сказал “Сегодня” координатор проектов ассоциации историков “Нова доба” Александр Войтенко. Он рассчитывает, что занятия начнутся уже в следующем учебном году. “Аналогичные пособия переведены на языки еще 10 стран Европы, мы уже подготовили 15 преподавателей, которые обучат остальных учителей Украины тому, как заниматься с детьми с помощью этих пособий” — сказал нам Анатолий Подольский, глава украинского центра изучения Холокоста. Впрочем, в Министерстве образования пока осторожно относятся к брошюрам. “Они еще должны пройти проверку и получить одобрение в министерстве, а пока что не могут использоваться как учебное пособие, хотя учителя могут его использовать для подготовки к урокам” — заявили нам в пресс-службе ведомства.
Как сообщала “Сегодня”, в прошлом году в Украине ООН уже пыталась внедрить уроки толерантности к меньшинствам, однако попытка закончилась неудачно ввиду того, что родители некоторых детей стали требовать оградить детей от пропаганды гомосексуализма. Составители новых пособий пропаганду отрицают. “Мы говорим о правах меньшинств, и только. Мы не говорим о том, чтобы кто-то становился геем или начинал неистово любить евреев. Поэтому пособие является полезным”, — говорит Александр Войтенко.
Автор: Евгений Ихельзон
Сегодня.Ua
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 08:38,
, links to this post
А скільки вам потрібно для щастя?
Учені із Британії прийшли до висновку про те, що люди, у яких більше десяти друзів, почувають себе набагато щасливіше, аніж ті, у кого їх менше п’яти. У ході соціологічного дослідження за участю більше 1700 чоловік учені виявили наступну тенденцію: у щасливих і задоволених життям людей багато близьких приятелів, і їхній список постійно поповнюється.
Серед тих, у кого п’ять друзів і менше, змогли назвати себе щасливими всього 40%.
Наявність від п’яти до десяти друзів збільшує шанси на щастя до 50%. Але найвищий відсоток задоволених життям - серед тих, у кого більше десяти друзів.
Джерело: РІА Новини
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 08:30,
, links to this post
Президент зустрівся Патріархом Варфоломієм
Під час розмови, що відбулася в Стамбулі, Віктор Ющенко висловив вдячність Варфоломію І за участь в урочистому святкуванні 1020-річчя хрещення Київської Русі. За словами Президента, молитви і промови Патріарха справили непересічне враження на віруючий український народ і надали впевненість на дієву допомогу в утворенні Української Помісної православної церкви.
З урахуванням того, що святкування 1020-річчя хрещення Київської Русі отримало високу оцінку зі сторони Константинопольського патріархату, Глава Української держави висловився про доцільність пропозиції провести наступну Всеправославну нараду 2009 року в Свято-Софіївському соборі у Києві.
Президент наголосив, що для українського народу проведення цієї зустрічі в Києві матиме велике значення, оскільки засвідчить наш нерозривний зв’язок із Світовою православною спільнотою.
Віктор Ющенко повідомив про відзначення 75-х роковин Голодомору в Україні і попросив Патріарха звернутися до Предстоятелів Помісних православних церков щодо проведення цього дня поминальних молебнів за невинними жертвами геноциду.
Прес-служба Президента України
Віктора Ющенка
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 06:27,
, links to this post
Літопис УАПЦ 1945-2003 років у Мюнхені
Мюнхен - найстарший осередок повоєнного українського життя в Німеччині, який понад півстоліття зберіг своє особливе значіння
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 05:57,
, links to this post
Археологи знайшли речі Мартіна Лютера
Німецькі історики реконструювали картину домашнього побуту засновника протестантизму Мартіна Лютера ( 1483-1546), пише в понеділок, 27 жовтня, британське видання The Guardian. Учені займалися відновленням побуту Лютера більше п’яти років. Особливу увагу археологи приділили аналізу побутових відходів, виявлених поруч із тими будинками, у яких жив лідер німецької Реформації.
Як повідомила Lenta.ru серед знахідок дослідників значаться: пивні кружки, предмети домашнього начиння, золоті прикраси його дружини, колишньої -черниці, 250 срібних монет і навіть туалет Лютера.
Однак деякі знахідки, виявлені у Віттенберзі, де Мартін Лютер жив зі своєю дружиною й шістьома дітьми, можуть розчарувати прихильників протестантизму, відзначає видання. У всякому разі представники німецьких протестантів уже заявили, що результати досліджень "недоречні стосовно релігії".
Наприклад, учені знайшли в домашнім смітті Лютера велику кількість котячих кістяків. Виникло запитання: звідки вони там з’явилися? Відповіді поки немає. Німецькі історики також розвіяли міф про те, що Лютер нібито жив у бідності. Судячи з документів, реформатор до кінця життя важив близько 150 кілограмів, тобто він, як відзначає The Guardian, був "досить угодованою людиною". Відходи з кухні Лютера показали, що його родина не бідувала навіть тоді, коли в Німеччині були періоди голоду. Вони досить часто їли куріпок, перепелів, гусаків, поросяти, оселедець, тріску й камбалу.
Учені виявили ряд історичних документів, які вказують на те, що батько Лютера був багатою людиною: він володів млином, земельними вгіддями й займався лихварством. Мати Лютера, як з’ясували німецькі дослідники, була, по сучасних мірках, представницею верхньої частини середнього класу. Таким чином, розповсюджена версія про те, що юність Лютера пройшла у важких і обмежених умовах, підтвердження не одержала.
Виставка з найцікавішими знахідками археологів відкриється в саксонському місті Халле уже в п’ятницю, 31 жовтня.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 02:17,
, links to this post
Смерть і відродження Українського народу
Христос Спаситель підходив раз до містечка Наіна, і проти Нього вийшла з міста похоронна процесія, - несли ховати молодого хлопця і мати йшла за ним та гірко плакала. Яке це, браття, звичайне явище скрізь, де живуть люди! Кому не довелось бачити, як провадять небіжчика на похорон, як гірко плаче родина йдучи за його домовиною. І от цьому звичайному явищу Христос надав великої надзвичайности:
Він сказав процесії зупинитися, сказав слово утіхи матері небіжчика, і потім підійшов до нього й сказав: «Хлопче, кажу тобі, встань!» І мертвий воскрес на радість матері. Отже й безнадійний сум смерти Господь освітив християнам надією воскресіння.
А скільки нам доводилось, коли не бачити самим, то чути й переживати ті страшні події жахливої влади смерти, коли в війнах, народніх заколотах, конали тисячі людей, і то переважно молодого віку; коли за ними, як рідна матір, плакала вже безупинно вся їхня країна. Та Христос - Начальник життя і в цю сумну країну смерти вливає надію життя і воскресіння, і чорну тінь безпорадности розвіває своїм милосердям і словом утіхи: Не плач!
Любі браття і сестри, українці! Тою бідною вдовою, що виряджала свого сина в могилу, завжди була в минулому й наша Матір-Україна. Ой, яку безліч своїх дітей вона з великим жалем і голосінням виряджала, як на смерть, коли татарин, чи турок, забирав в полон, часто ще з першим промінням молодости, її синів і дочок, — продавали, як скотину; тяжкими муками полону та невільництва заганяли в могилу! Це голосіння матері-України по своїх дітях-невільниках ще й досі надзвичайно зворушливо лунає в тих сумних думах і піснях про невільників, що ставлять перед нами цю муку невільницьку завжди ніби живою, а плач по них матері, якби невпинним.
Та й як не плакати? Історія — цей холодний свідок минулого — свідчить, що в одному лише місті Кафі, (тепер Феодосія на Кримі), був невільницький базар, на який що року приганяли по 30-40 тисяч і більше українських невільників і невільниць, яких продавали в татарські й турецькі та інші краї на знущання і потіху невірних, і вони вже були мертві для Матері-України, що гіркими сльозами виряджала їх, як у могилу. Але і в цьому тяжкому горю Україна завжди чула жалісний голос Христа: «Не плач», і віра в Христа — Переможця над смертю, підтримувала й потішала наш народ; була єдиною твердою потіхою й полонених, а часом і повертала їх живими до матері.
А скільки найкращих синів України полягли в віковій боротьбі за волю і віру своєї Неньки! Скільки то їх в смертельному змаганні з ворогами України за своїх батьків, братів та сестер, високими могилами своїми, наче дорогим намистом, обгорнули тіло Матері своєї! А скільки тих невідомих українських могил, і в болотах Петрограду, і в лісах Полісся, і в степах Далекого сходу, і в горах Заходу, куди Матір-Україна не по своїй волі мусіла з гіркими сльозами виряжати своїх дітей, наче на смерть, на тяжку загибельну працю! А скільки вже в наші часи народні заколоти й тяжка ворожість насипали нових могил над кращими дітьми України, що гіркими слізьми обливає їх нещаслива мати! Але й тут Христос своїм милосердям близько підходить до бідної Матері-України зі словом утіхи: «Не плач», і всім нам каже: «Не бійтесь тих, що тіло вбивають, а душі вбити не можуть; а бійтесь того, хто і душу і тіло може загубити на віки» (Мат. 10, 28).
Браття! Справді, ті наші батьки та брати, що лежать у могилах, що життя своє поклали за волю і віру своєї Матері, — вони для нас не померли, вони для нас живі, і їх високі могили з нами говорять; вони, як ті гасла, стоять перед нами, вказують нам шлях до кращого майбутнього, закликають і нас до праці на життя України. З ними говорять наші натхнені співці — Шевченко, Франко, Куліш, Леся Українка та інші, — від них багато чують і нам передають. З ними розмовляють наші історики літописці — Грушевський, Костомаров, Яворницький та інші, відновляють їх життя ї працю на нашу науку й приклад.
Ні, не померли для нас ті наші попередники, що свої білі кости за краще життя України склали в високих могилах. їх душі, їх вічно живі, рідні нам душі, єднаються з нами, підбадьорюють в нас силу, підтримують надію, накладають на нас певні завдання й обов’язки до нашої Матері.
Але, браття, як багато було і є спроб, з боку ворогів України, погубити не тільки тіло, а й душу нашого народу! Може мало з нього потурчилось, чи потатарщилось, під тяжкою неволею, але вже дуже значна й видатна частина нашого народу спольщилась, покатоличилась під впливом єзуїтів і власного дурисвітства. Всі найшляхетніші й ті, що пнулись до шляхецтва, родини українські перейшли на католицтво і спольщились цілком, і душу і тіло своє на віки загубили для Матері-України. Для загибелі ж душі простого народу ,польський уряд з папськими єзуїтами, видумали унію, — підлеглість римському папі, і до неї всіма засобами заганяли наш бідний народ, і ще й досі в цій небезпечній для України облуді перебуває значна кількість її дітей.
З другого боку, й московські патріархи та російський синод з царським урядом, може ще перейшли поляків в каліченні душі нашого народу. І вони нищили й калічили душу українців, коли не з боку віри, то збоку вільного виявлення своєї віри й народности. Вони заборонили рідну мову українському народові не тільки в школі, айв церкві; знищили українські церковні братства і всяку активну участь народу в справах церкви; нищили все рідне, миле нашому народові в церковному житті і ввесь наш народ з душею і тілом тримали в темряві й несвідомості.
І як багато нашого народу цілком потонули в багні русифікації, або ще й досі борсаються в ньому! В тумані російських привілеїв зросійщились усі найпередніші, або ті, що пнулись наперед родини українські, т. зв. інтелігенція, дворянство. Російська церква й школа обгорнули густим туманом зросійщення і ввесь український народ. Через що так повільно і з такими труднощами поширюється наша рідна церква в Україні? Через те, що більшість народу українського ще й досі бовтається в тумані російщини, вважає себе частиною російської церкви і, затуркана російським духівництвом, відхрещується від своєї рідної матері.
А чого наш народ так легко, як безпритульна сирота без матері, потягся до безвірництва, що тепер на нього насунулось, так охоче нищить свої церкви, повертає їх на шпихлірї для зсипки зерна та інші низькі потреби? Бо церковна російщина відбила його від рідної матері, вийняла з нього душу, залишивши йому лише мертву форму. Але є Той, що і з мертвих воскрешає, що й помершого сина вдовиці воскресив і повернув його страдній матері. Це Христос Спаситель, що сказав: «Я є воскресіння й життя, хто вірує в Мене, хоч би й помер, оживе (Ів. 11, 25).
От Це велике чудо відродження, воскресіння нашого народу, творить Господь в наші часи через нашу рідну Українську Церкву, що теж чудом Божої волі воскресла з під руїн російської церкви. І скільки вже через нашу церкву повернув Господь нашій Матері-Україні її дітей, що вже були, здається, померли для неї. Так пригадую — в останні роки російської царської влади в Києві був загальний перепис, і українців було нараховано всього лише до дев’ять тисяч душ. А вже [останній] перепис 1926 р. набрав у Києві українців уже до сто тисяч. Де вони взялися? Це Христос через нашу церкву їх воскресив і повернув їх Матері. Часто трапляється тепер дивна річ: давно знаєш ту чи іншу родину, як росіянина, слова від нього українського не чув, часто навіть прізвище своє він на московський лад повернув, а тут бачиш наш щирий парафіянин, щирий українець.
Та й, щоб далеко не ходити, й ми всі є вихованці російської школи, ще так недавно й не знали, що ми українці. Хто ж нас навернув до рідної Матері? Це Господь Спаситель наш через нашу рідну церкву. Тяжке життя українського народу на батьківщині примусило його шукати кращої долі по інших країнах, розпорошило по всім світі, і плаче по них бідна вдовиця Україна. Але, от подав свій голос Христос через нашу рідну церкву і як багато українців де тільки вони живуть, радо відгукнулись на цей голос, ожили й потягнулись, принаймні думкою, почуттям, до своєї далекої Матері.
Браття! Велике діло відродження нашого народу творить Господь через нашу церкву і там в Америці та в Канаді, куди тяжка доля загнала наш народ. При всій тамтешній волі до самовизначення, вища американська культура сама по собі тяжко гнобить наш темний народ і він невільно їй піддається і свою рідну мову, свою матір, забуває. А от заснувалась там наша автокефальна церква, залунала в церкві наша рідна мова, постали наші парафії, і не тільки молодь, діти, а й старі люди, згадали, що вони українці, повертаються під опіку рідної Матері.
От бачите, браття, яке велике діло провадимо ми, гуртуючись на рідному церковному ґрунті. Будемо ж щиро й енергійно провадити це велике діло, гуртувати наш народ, підносити тут його свідомість, освіту його, національну єдність; будемо творити тут на новому світі нову Україну, — нехай усміхнеться Мати старого світу, заплакана мати. Нехай же буде слава милосердному Господеві, що на наших очах і через нас творить чудо відродження нашого народу. А ми будемо твердо пам’ятати, Хто нас воскрешає, Хто повертає нас до рідної Матері, від кого й надалі сподіватись нам життя й воскресіння. — Це Ісус Христос, — Спаситель і Визвольник наш! — Амінь!
/ З проповіді на 20-ту Неділю по Тройці /
Священномученик Василій (Липківський),
митрополит Київський.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 02:01,
, links to this post
Св.Іоан Ліствичник : Про боротьбу з блудом
Понеділок, 27 жовтня 2008 р.
Один мудрий чоловік дав мені страшне питання: “Який гріх, - сказав він, - після вбивства людини і зречення від Христа, є найтяжчим за інші?” І коли я відповідав: “Впасти в єресь”, тоді він заперечив: “Як же соборна церква приймає єретиків і удостоює їх причастя Св. Таїн, коли вони щиро анафематствують свою єресь, а того, що впав у блуд, хоча він і висповідав цей гріх, і перестав робити його, приймаючи,
відлучає на цілі роки від Пречистих Таїн, як велять апостольські правила?” Я був вражений здивуванням; а здивування це залишилося здивуванням і без розв'язання. [15, 47]
Господь, як нетлінний і безтілесний, радіє чистоті й нетлінню нашого тіла; біси ж, за твердженням декого, ні з чого іншого так не веселяться, як із безсоромного блуду, і ніякої пристрасті не люблять так, як тої, що опоганює тіло. [15, 35]
Все своє життя не вір своєму власному тлінному тілу, і не покладайся на нього, поки не постанеш перед Христом. [15, 17]
Змій хтивості буває різноманітним; тим, що не пізнали солодкості гріха він навіює, щоб лише один раз вкусили її й перестали; а тих, що пізнали, підступний спонукує спогадом знову до здійснення гріха. Багато хто з перших, оскільки не знають зла цього, бувають вільні й від боротьби; а ті багато хто з останніх, що пізнали досвідом цю мерзоту, терплять смуток і боротьбу. Втім, часто трапляється й зовсім протилежне цьому. [15, 67]
Це моє, а, можливо сказати б, і не моє вороже, але й улюблене тіло Павло назвав смертю. Хто позбавить мене, - каже він, - від тіла цієї смерті (Рим. 7, 24)? А Григорій Богослов називає його пристрасним, невільницьким і нічним. Я хотів би знати, чому ці святі чоловіки дають йому такі назви? Якщо тіло, як вище сказано, є смерть, то той, що переміг її, звісно, ніколи не вмре. Але хто є людиною, яка житиме і не побачить смерті - опоганення свого тіла? [15, 31]
Не думай, що ти через помірність не можеш впасти; адже дехто, що й не їв нічого, був скинутий з неба. [15, 8]
Нелюдський наш ворог і наставник блуду навіює, що Бог людинолюбний, і що Він подає швидке прощення цій пристрасті, як природній. Але якщо б поспостерігати за підступністю бісів, то знайдемо, що, після здійснення гріха, вони подають нам Бога як праведного і невблаганного Суддю. Перше вони говорять, щоб втягнути нас у гріх, а друге - щоб занурити нас у розпач. [15, 33]
Погляньмо, чи не кожний з мисленних наших ворогів, при ополченні їх на нас, призначається виконувати властиве йому доручення, як це буває й у чуттєвому бої; і це є гідне подиву. Я спостерігав за спокушуваними, і бачив падіння одні від інших страшніші: хто має вуха слухати, хай чує (Матф. 11, 15)! [15, 28]
Помітив я, що іноді блудодійний вовк підсилює недуги хворих, і в час самих хвороб спричиняє порухи й виділення. Жахливо було бачити, що тіло, посеред лютих страждань, буяє й шаленіє. І поглянув я, і побачив тих, що лежали на ложі, які в самому стражданні втішалися дією Божественної благодаті або почуттям розчулення; і цією розрадою відбивали хворобливі відчуття, і були в такому настрої, що ніколи не хотіли позбутися недуги. І ще поглянув, і побачив важко стражденних, які тілесною недугою, немов би якоюсь епітимією, позбулися від пристрасті душевної; і я прославив Бога, який тлінне зцілив тлінним. [26, 21]
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 14:06,
, links to this post
Христианство - наиболее преследуемая религия
Неділя, 26 жовтня 2008 р.
Христианство — наиболее преследуемая религия в мире, к такому выводу пришли авторы опубликованного в среду отчета международного католического благотворительного фонда «Помощь Церкви в беде». «Ежегодно из-за религиозных преследований гибнет около 170 тысяч последователей Христа», — сообщил представитель фонда «Помощь Церкви в беде» священник Вальдемар Тисло.
В документе подчеркивается, что в 60 странах мира не соблюдаются религиозные свободы, а наиболее драматичная ситуация сложилась для христиан в Индии, Пакистане, Саудовской Аравии и Эритрее.
Наиболее очевидными примерами нарушения свободы совести в последнее время являются введение шариата в еще нескольких штатах Нигерии, а также решение властей Эритреи о передаче всех христианских благотворительных и просветительских проектов представителям государственных структур.
Тисло подчеркнул, что средства массовой информации замалчивают проблему преследования христиан. Священник считает недостаточным внимание мировых СМИ к недавним массовым погромам в Индии и арестам китайских христиан во время Олимпиады в Пекине.
Кардинал Зубейр Вако из Судана подчеркнул, что сегодняшнее спокойствие в Европе обманчиво и не свидетельствует о реальном положении дел в остальном мире. Истинную цену веры знают те люди, кто рискует быть убитым на выходе из христианского храма, но все-таки идет на богослужение, добавил прелат.
По материалам РИА «Новости»
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 13:33,
, links to this post
Святі Назарій, Гервасій, Протасій і Келсій
Святі мученики Назарій, Гервасій, Протасій і Келсій постраждали в царювання імператора Нерона (54 - 68). Святий Назарій (син християнки Перпетуї та юдея Африкана) народився в Римі і був охрещений єпископом Ліном. З юного віку святий Назарій вирішив присвятити своє життя проповіді Христового вчення й наданню допомоги гнаним християнам. Із цією метою він покинув Рим і прибув до Мілану.
Відвідуючи християн у Медіоланській в'язниці, Назарій познайомився там із близнюками Протасієм і Гервасієм.
Брати-Близнюки народилися в місті Медіолані (Мілані) в родині багатих римських громадян - Віталія й Валерії. Залишившись сиротами (їхні батьки були замучені за християнську віру), брати роздали майно убогим, відпустили на волю рабів і перебували в пості й молитві. За сповідання Христа язичники ув'язнили їх. Святий Назарій полюбив близнюків і, як міг, полегшував їх страждання. За це язичники побили його й вислали з Медіолана. Святий Назарій виїхав у Галлію, де успішно проповідував християнство й навернув багатьох язичників.
У місті Кимелі він охрестив сина однієї християнки на ім’я Келсій і, виховавши його, набув собі вірного учня й сподвижника в місіонерській праці. За проповідь християнства язичники віддали їх на розтерзання диким звірам, але звірі навіть не доторкнулися до святих. Потім намагалися втопити мучеників в морі, але вони ходили по воді, мов суходолом. Воїни, що виконували страту, були настільки зворушені, що самі прийняли християнство і відпустили святих мучеників.
Звільнені Назарій і Келсій пішли в Медіолан і відвідали в темниці мучеників Гервасія й Протасія. Про це донесли Неронові. Той наказав обезголовити святих Назарія й Келсія. Незабаром після цього стратили і святих братів Гервасія й Протасія.
Через багато років, під час правління святого царя Феодосія (408 - 450), святитель Амвросій, єпископ Медіоланський, за об'явленням від Бога, відкрив мощі святих мучеників. Святі мощі, що прославилися багатьма зціленнями, були урочисто перенесені до Медіоланського собору.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 13:23,
, links to this post
В МДА говорили про Володимирський собор
Субота, 25 жовтня 2008 р.
23 жовтня в Московській духовній академії відбулася презентація книги В. Л. Кигна-Дєдлова (1856-1908) «Київський Володимирський собор і його художні творці». Презентація відбувалась при спільній участі Московської духовної академії, Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московского Патріархату, музею-садиби «Абрамцево» та Інституту соціальної пам’яті, що видали книгу з благословіння голови ВЗЦЗ МП митрополита Смоленського і Калінінградського Кирила.
Видана монографія - історія розпису видатної православної святині, пам’ятника мистецтва другої половини XIX століття. Автор книги - сучасник і критик А. Чехова, біограф-мандрівник.
У презентації брали участь директор музею-садиби «Абрамцево», професор МДА А. Пентковський, директор Інституту соціальної пам’яті А. Ужанов, дослідники творчості В. Дєдлова, земляки письменника з Білорусі, представники Серґієво-Посадского району, а також студенти церковно-практичного відділення Академії.
В ході презентації були передані кілька сотень примірників цієї книги для бібліотек Академії й богословських закладів РПЦеркви.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 13:08,
, links to this post
Патріарх Алексій ІІ написав Папі Римському
Пʼятниця, 24 жовтня 2008 р.
1 жовтня 2008 року Святійший Патріарх Московський і всієї Русі Алексій II прийняв у Москві архієпископа Неаполітанського кардинала Крещенціо Сепе, який передав Предстоятелю Російської Православної Церкви послання Папи Римського Бенедикта XVI. У своєму листі Папа Римський висловив Патріархові Алексію «сердечні й братні вітання в Господі». Він також підкреслив, що православні й католики
покликані «виявляти світові загальне свідчення мирного життя в повазі одні до одних».
В свою чергу, Патріарх, відповідаючи Папі, зокрема пише:
«У відповідь на теплі слова Вашого послання хочу також висловити Вам свої почуття найглибшої поваги й щирої прихильності.
Радію зростаючим перспективам розвитку добрих стосунків і взаємодії між нашими Церквами. Міцною основою для цього є спільність нашого коріння і співпадіння позицій з багатьох питань, які хвилюють сучасний світ. Але, безумовно, головною рушійною силою православно-католицького діалогу повинна бути братня християнська любов…
Одкровення з Євангелія про те, що «Бог є любов» (1 Ів. 4:8), повинне стати життєвим орієнтиром для всіх, хто вважає себе послідовником Христовим, тому що тільки свідченням про цю Таїну ми зможемо перебороти ворожнечу й відчуження віку цього, звіщаючи сучасному світові неминущі цінності християнства.
Від всієї душі бажаю Вашій Святості доброго здоров’я й допомоги Божої у Вашім служінні».
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 11:16,
, links to this post
Відставка Сербського патріарха Павла
Зробив він це за станом здоров’я. Патріарх Сербський Павел подав у відставку вранці 12 жовтня законним чином, що означає те, що він це зробив перед Синодом, - повідомило газеті “Бліц” джерело з інформованих кіл у Патріархії Сербської Православної Церкви. Джерело повідомляє, що документи про відставку перебувають в архіві Патріархії, і що Предстоятель Сербської Церкви підписав заяву зеленим чорнилом
і поставив біля свого ім’я хрест, а також каже, що Патріарх Павел пояснив свою відставку слабким здоров’ям. (За візантійською традицією Патріархи підписуються зеленим чорнилом, і тільки такий підпис має офіційну силу. Право підпису зеленим чорнилом - винятковий привілей Патріарха).
Відповідно до цієї інформації, відставка Патріарха Павла відкриває можливість для проведення виборів на майбутньому (11 листопада) Соборі Сербської Православної Церкви.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 11:04,
, links to this post
В Сумах - війна по-братьському!
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 06:34,
, links to this post
Константинополь продолжает наступление
Последние действия Константинополя могут привести к углублению противоречий с Москвой. Собравшийся 21 октября Священный синод Вселенского Патриархата избрал двух новых архиереев для Эстонской Апостольской Православной Церкви. Рукоположение двух новых епископов позволит Эстонской Православной Церкви КП создать собственный Священный Синод.
По материалам: Богослов. ру
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 05:36,
, links to this post
Апостол Филип з числа 70-и
Родом з Кесарії Палестинської. За благочестиве життя обраний святими апостолами на диякона й трудився разом зі св. архидияконом Стефаном. В час сильного гоніння на Єрусалимську церкву св. апостол Филип проповідував Євангеліє й вчинив багато чуд у Самарії, чим навернув там багатьох до Христа. Між іншими він хрестив волхва Симона і євнуха цариці Ефіопської, якого зустрів на шляху з Єрусалиму в Ґазу,
відбувши туди за велінням Ангела (Діян. 8, 5-13, 26-39). Після хрещення цього вельможі святий апостол Филип був перенесений Ангелом в Азот і, проходячи всіма містами, проповідував слово Боже, поки не прийшов до Кесарії.
Пробувши тут у своєму будинку якийсь час, він вернувся в Єрусалим, де був поставлений святими апостолами на єпископа. Потім св. апостол Филип проповідував у Тралії Лідійській (Мала Азія), навернувши і там багатьох до Христа.
Створивши безліч чудес, святий апостол помер в глибокій старості.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 04:23,
, links to this post
Нацбанк випустив монету з Патріархом (фото)
Четвер, 23 жовтня 2008 р.
Національний банк України ввів в обіг пам’ятну ювілейну монету На честь візиту в Україну Вселенського Патріарха Варфоломія І, випущену з нагоди 1020-річчя хрещення Київської Русі. Як повідомляє прес-служба НБУ, пам’ятна монета номіналом 50 гривень виготовлена зі срібла 999 проби, вагою 0,5 кг і діаметром 85 мм (якість виготовлення - “спеціальний анциркулейтед”, гурт - гладкий з поглибленим написом
позначення металу, його проба - Ag 999 маси в чистоті й логотипом Монетного двору), випущена в кількості до 1000 шт.
На аверсі монети вгорі розміщений малий Державний Герб України, під яким напис - Україна, по колу - написи: Національний банк України (вгорі), П'ятдесят гривень (внизу); у колі на тлі Дніпра й Лівого берега зображений пам’ятник Володимирові Великому, відкритий у Києві в 1853 році, ліворуч на стрічці - рік карбування монети 2008.
На реверсі монети в колі зображений Президент України Віктор Ющенко, який тримає вінок із запаленою свічею, полум’я якої імітує голограма, а також Вселенський Патріарх Варфоломій І, по колу розміщено напис - На честь візиту в Україну Вселенського Патріарха Варфоломія І.
Василь Анісімов з УПЦ МП негативно оцінив цей факт. Він висловив здивування щодо такого однобічного підходу до візиту високих священнослужителів в Україну й назвала його ” піар-акцією президента України”, що, на думку Анісімова, має досить невелике відношення до цієї дати.
На його думку, слід відзначити внесок Володимира, який святкував у цей день своє народження, а ще краще - викарбувати у металі усіх трьох церковних ієрархів, але ніяк не світську особа, навіть якщо це Президент.
З огляду на обмежений тираж монети, вже можна сказати, що вона стане нумізматичною рідкістю й при колекційній ціні близько 3000 грн. коштуватиме в 6-8 разів більше.
За матеріалами korrespondent.net
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 10:00,
, links to this post
На сайті - пряма трансляція коментарів!
Йдучи на зустріч неодноразовим побажанням відвідувачів нашого сайту Uoac.Net, відтепер на сторінці “Голоси” ведеться “пряма трансляція” останнього спілкування відвідувачів на сайті
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 02:18,
, links to this post
В Британії мусульманок видають заміж примусово
Середа, 22 жовтня 2008 р.
При цьому британські законодавці не знають, як їм бути в такій ситуації. У Британії для багатьох дівчат-мусульманок слово “весілля” і всe, що пов’язане із цією церемонією, не викликає позитивних емоцій. Справа в тому, що заміж, відповідно до реліґії, виходити їм доводиться винятково з примусу. Втім, багато наречених у хіджабах, що мешкають на Туманному Альбіоні, всупереч традиціям
не квапляться одружуватися й мають намір жити за законами сучасного світського суспільства: отримувати освіту, їздити на машині й самостійно приймати рішення, повідомляють засоби масової інформації.
За словами експертів, головна проблема в тому, що дівчата й хлопці по 12-13 років просто не знають, куди подітися, їх запевняють, що родина хоче як краще. У передмістях Манчестера, Лідса й Бірмінґему, в місцях компактного проживання сикхів, курдів і пакистанців, за статистикою, одружуватися через кохання не може практично жоден підліток. Діти, що вже пізнали “спокус” сучасного британського життя, намагаються втікати з дому. Їх виловлюють. Але, запевняють правозахисники, якщо британці спробують прирівняти примус до шлюбу до карного злочину, це зажене жертв у кут - ніхто не піде в Скотленд-Ярд здавати батька й матір. Адже не факт, що влада зможе допомогти.
За словами однієї з молодих мусульманок, одну дівчину нещодавно забрали зі школи й рік протримали в будинку - готували до шлюбу з нареченим, привезеним з Ісламабаду. Їй вдалося утекти, але про неї більше нічого не чути.
Проте, вихід зі скрутного становища є. Потенційні жертви передають один одному номери телефонів і адреси - на випадок небезпеки небажаного для молодих людей шлюбу є люди, які допоможуть сховатися в шелтері - таємному притулку - без залучення поліції. Вони не афішують своєї діяльності, боячись гніву мусульманських кланів. Звичайно це ті, хто сам бтік із середньовіччя на вулицю й вижив. Вони запевняють: примусовий шлюб - це все-таки торгівля людьми, найчастіше неповнолітніми, і зґвалтування за попередньою змовою.
Статистика тим часом сумна: за останній рік у Британії, крім шлюбів з примусу, з’явився досі небачений тип злочинів - вбивства честі. Від рук власних родичів загинуло вже більше 20 дівчат за те, що їх хтось взяв за руку й не одружується.
Вся ця ситуація подібна до замкнутого кола, кажуть самі жителі Британії. Якщо переслідувати тих, хто живе в країні за середньовічними законами, це порушить їхні права - права нових громадян Об’єднаного Королівства. Якщо їх не чіпати - у їхніх дітей ніколи не буде шансу асимілюватися в сучасній Британії.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 23:33,
, links to this post
Атеїсти рекламуватимуть «відсутність Бога»
В Британії атеїсти мають намір розміщувати на лондонських автобусах рекламу своїх поглядів. Для цього їм потрібно зібрати 5500 фунтів. Організатори атеїстичної автобусної кампанії, за їхніми словами, дуже задоволені тим, що їхній автобус обігнав багатьох людей. “Більше того, ми загазували їх вихлопами”, - повідомляє у вівторок електронна версія газети “Таймс”. Якщо Річард Докінс, атеїст, зможе зібрати
до січня п’ять з половиною тисяч фунтів стерлінґів - вартість рекламної кампанії на 30 вестмінстерських автобусах, то міський транспорт буде нести на собі атеїстичні оголошення.
“Можливо, Бога немає. Тому припиніть хвилюватися й насолоджуйтеся своїм життям”, - такий рекламний текст планують розмістити атеїсти.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 23:26,
, links to this post
Діяльність Всеамериканського Собору в online
Звіти про діяльність Всеамериканського Православного Собору, що відбудеться в Пітсбурзі з 10 по 13 листопада, будуть публікуватися online на сайті Собору. В цей час на сайті Собору викладено звіти Передсоборних комісій. «Документи, які сьогодні публікуються на сайті (собору — ред.) містять звіти канцелярії, секретаріату, казначейства та Відділу служінь і комунікацій», —
заявив секретар Православної Церкви в Америці протоєрей Ерік Тосі.
Крім того, на сайті представлено фінансові звіти ПЦА і її ставропігіальних установ за 2007 і 2008 (частково) рр. Також на сайті можна ознайомитися зі звітами Свято-Володимирської й Свято-Тихоновської семінарій і Свято-Катерининського подвір'я ПЦА в Москві.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 23:19,
, links to this post
Президент України привітав Патріарха
Президент України Віктор Ющенко поздоровив Патріарха Константинопольского Варфоломея з 17-ю річницею обрання на цей пост. «Ви є зразком служіння Господу для православних України й усього світу. Ми високо цінуємо Ваш внесок у пошук канонічного шляху до створення Української помісної православної церкви в незалежній українській державі», — зазначив В. Ющенко в поздоровленні
, що цитує в середу прес-служба глави української держави, повідомляє «Інтерфакс».
У липні поточного року Патріарх Варфоломій відвідав Україну у зв’язку зі святкуванням 1020-річчя Хрещення Руси.
Національний банк України в минулий понеділок ввів у обіг пам’ятну монету номіналом 50 гривень на честь візиту в країну Патріарха Варфоломея. Він, як і В. Ющенко, зображений на реверсі монети.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 23:11,
, links to this post
У Польщі провели жалобні заходи
У м. Холм (Республіка Польща) відбулися жалобні заходи, приурочені 70-м роковинам початку масового руйнування українських православних святинь на Холмщині і Підляшші у 1938 році. У рамках проведення заходів, організованих Українським товариством в м. Любліні та Люблінсько-Холмською єпархією Автокефальної Православної Церкви у Польщі, відбулася заупокійна служба Божа
в Холмському храмі св. Івана Богослова у пам'ять жертв антиукраїнської акції 1938 року, освячено відповідний пам'ятний знак, пройшов концерт-реквієм, проведено Міжнародний науковий симпозіум з означеної тематики.
В жалобних заходах взяли участь співробітники Генерального консульства України в м. Любліні та делегація від Волині у складі представників облдержадміністрації, обласної ради, обласного ветеранського громадсько-культурного товариства «Холмщина», науковців Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 01:39,
, links to this post
У Польщі провели жалобні заходи
У м. Холм (Республіка Польща) відбулися жалобні заходи, приурочені 70-м роковинам початку масового руйнування українських православних святинь на Холмщині і Підляшші у 1938 році. У рамках проведення заходів, організованих Українським товариством в м. Любліні та Люблінсько-Холмською єпархією Автокефальної Православної Церкви у Польщі, відбулася заупокійна служба Божа
в Холмському храмі св. Івана Богослова у пам'ять жертв антиукраїнської акції 1938 року, освячено відповідний пам'ятний знак, пройшов концерт-реквієм, проведено Міжнародний науковий симпозіум з означеної тематики.
В жалобних заходах взяли участь співробітники Генерального консульства України в м. Любліні та делегація від Волині у складі представників облдержадміністрації, обласної ради, обласного ветеранського громадсько-культурного товариства «Холмщина», науковців Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 01:39,
, links to this post
Нові владики хочуть вивести уніатів з кризи
Вівторок, 21 жовтня 2008 р.
“Католицька Церква включно з УГКЦ знаходиться в глибокій кризі: порушена сутність самої Церкви. Церковна ієрархія і теологи сумніваються в основних правдах християнської віри”, - зазначив сьогодні, 21 жовтня, на прес-конференції владика Теодозій із “синоду Єпископів УГКЦ”. За його словами, зважаючи на кризу УГКЦ, монахи-василіани з Підгірців “прийняли таємно єпископські свячення і об'єдналися
з правовірними єпископами, висвяченими в часи підпілля, створивши новий правовірний Синод УГКЦ, щоб зберегти правдиве Христове вчення в УГКЦ і допомогти Папі Римському вивести Церкву з кризи”.
Підгорецькі монахи неодноразово зверталися у своїх листах до Папи Римського, вищих урядовців Ватикану, вказуючи на болючі проблеми Церкви, зокрема про проникнення брехні, корупції і церковного хабарництва, єресей, окультизму та неморальності у самому серці керівництва УГКЦ. Також просили захисту в Папи Римського, оскільки на них чиниться адміністративний церковний тиск.
Довiдка ZAXID.NET:
Колегіальний трибунал Сокальсько-Жовківської єпархії у карних процесах єромонахів ЧСВВ Іллі А. Догнала, Методія Р.Шпіржіка, Маркіяна В. Гітюка та священика Роберта Обергаузера виніс вирок, згідно з яким зазначені священики повинні бути покарані великою екскомунікою. У вироку було зазначено, що покарані протягом 15 днів мають право апелювати до Трибуналу Верховного Архієпископа УГКЦ. Це зазначені священики зробили 12 червня 2008 року, - повідомили ZAXID.NET у Департаменті інформації УГКЦ.
Як інформує RISU, екс-монахи Антонін-Ілля Догнал, Ричард-Методій Шпіржік, Самуїл Р.Обергаузер раніше належали до ліквідованої у 2004 році Чеської делегатури отців-василіян. Четвертий отець - Василь-Маркіян Гітюк - українець. На сьогодні здійснюють свою діяльність у селі Підгірці на Львівщині.
Конфліктна ситуація з цими священнослужителями розпочалася 2003 року, коли вони виступили проти призначення Ватиканом на посаду екзарха Рутенської Греко-Католицької Церкви в Чехії словака о. Ладислава Гучку. Вони спробували зареєструвати громаду УГКЦ, але робили це без згоди церковної влади. Щоб частково зменшити напругу, весь провід Чеської делегатури отців-василіян було відіслано до України, а одного члена до Англії.
13 червня 2004 року Х Генеральна Капітула (Колегія керівних осіб ордену) Василіянського Чину св. Йосафата прийняла рішення про ліквідацію Чеської делегатури. Від Чину було відсторонено 21 члена делегатури. Монахи, які на той час перебували у Підгорецькому монастирі і які також належали до розформованої Чеської делегатури ЧСВВ, звернулися з поданням до Папи і перебували у Василіанському Чині до остаточного вирішення питання.
Перебуваючи в Україні, вищезгадані отці працювали реколектантами у Свято-Благовіщенському василіанському монастирі, однак згодом їх діяльність була в основному зорієнтована на критику керівництва УГКЦ та інших церковних інституцій.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 06:53,
, links to this post
Хто не з нами, той проти нас?
Страшні наслідки зумисного підпалу святині УАПЦ в Ужгороді.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 06:31,
, links to this post
Правдива “духовність” москвина ч.1
Понеділок, 20 жовтня 2008 р.
Європа від праісторії і за історичних часів пов'язана тисячами культурних зв'язків з усіма великими світовими культурами: єгипетською, малоазійською, індійською, китайською, у взаємодії з якими створила свою – еллінську та римську. Ідеї різних культур перетиналися, змагалися між собою до вищих, ще не знаних, і ця вільна боротьба ідей навчила цінувати вільну, критичну, творчу думку.
Усвідомлення особистої гідності – це найяскравіша, питома властивість європейців, отже й українців. Всі чужинці, що бували в Україні, свідчать, що українці всіх станів, навіть слуги, мають сильне почуття власної гідності.
Цілковиту протилежність бачимо в Московщині. Боячись європейської культури, москвин тікав від неї, відгороджувався від Європи, рятуючись від європейських „ересей": латинської XV–XVI ст., ліберальної XVIII–XIX ст., буржуазної ХХ ст. Не зачепили Московщину і великі животворчі рухи в Європі: Ренесанс XIV–XVI ст., Реформація XVI– XVII ст., Французька революція XVIII–XIX ст. Але так москвин „врятував" і свій розум від здатності критично думати.
Академік І. Павлов свідчив, що „русский человек имеет слабую мозговую систему". Такий розумовий стан сприяв утворенню общини не лише земельної у селян, а й інтелектуальної в освіченій верстві, де вбиваються можливості вільної думки і вільної творчості. Державна влада звільняє москвина від обов'язку думати, планувати, започатковувати щось, і він вважає такий стан природним і навіть єдино можливим.
Москвин щиро вірить, що європейці – люди „зогнилі", і Європа ось-ось загине, бо так віщували московські політичні письменники XVII–XIX ст., повторюють це і в СРСР. Москвин сприймав чи відкидав європейські ідеї не розумом, а національним інстинктом. Так сприйняв і марксизм. Сприйняв, не відкинув, як українець. Чому?
Москвини, євреї і німці мають багато спільного: вони запеклі шовіністи, сповідують месіанську ідею панування над усім світом; всі три – чужоненависники; всі три визнають матеріалістичну філософію життя. Тим-то москвин повірив усією душею в марксизм. Підкреслюємо „повірив", тобто сприйняв не розумом, а душею, як сприймають побожні люди віру в Бога.
Московський філософ М. Бердяєв каже, що марксизм став релігією москвинів, яка має своє святе письмо, своїх святих, свої незаперечні догми, ухил від яких карається смертю, як кілька століть тому католицька інквізиція карала тих, хто не погоджувався з католицькими догмами. Ми вже казали, що зміст християнства москвин не розумів, не відчував, християнські ідеї заперечували всю духовність і світогляд москвина. Тим-то москвин взяв з християнства лише церковні форми, лише „букву". Московські богослови були лише „начотчиками" (буквоїдами), сліпими сектантами, які за формою не розуміли змісту. А про живий зв'язок християнських ідей з живим життям не могло бути й мови. Таким „начотчиком", сектантом був і В. Ленін та його учні.
Коли життя Європи і доля марксизму пішли зовсім іншим шляхом, ніж пророкував К. Маркс, то В. Ленін почав пояснювати розбіжність між життям і марксовими догмами з традиційним московським крутійством, брехнею, демагогією, казуїстикою. І коли по його смерті почалася розколюватися КПРС, то в ній не знайшлося жодного діяча, жодного гуртка, що висунули б свою власну думку. Всі, і праві і ліві, гинучи в льохах НКВД, намагалися довести, що вони правдивіше тлумачать ту чи іншу букву марксового талмуду.
У всіх народів бачимо пошану до освічених людей, потяг до освіти. Навпаки – в Московщині. У 1917–1922 рр. московські солдати зупиняли на вулицях людей, вимагали показати руки. Хто не мав мозолів, того розстрілювали. Так само робили московські революціонери 1611 р. (І. Болотніков), 1668 р. (С. Разін), 1773 р. (Є. Пугачов). Історична традиція. В. Ленін ненавидів інтелігенцію, хоч і сам був інтелігентом та ще й дворянином. Ненавиділи інтелігенцію й революціонери-інтелігенти М. Бакунін, П. Ткачов та інші соціалісти. Революціонер, дворянин С. Нєчаєв у своїй відозві „Мужичкам и всем простым людям" закликав палити міста разом з мешканцями і переорати згарища. Не „мужик", а князь П. Кропоткін учив, що інтелігенція не варта жмені гнилої січки. Не „мужик", а граф Л. Толстой мав інтелігенцію за ворога народу. Московський вираз „мягкотелая интеллигенция" з'явився не 1917 року, а набагато раніше.
Звідки ж ця ненависть москвинів до працюючої інтелігенції, ненависть не лише мужиків, а й самої інтелігенції? Адже люди розумової праці чесно, часто досить тяжко, заробляють свій хліб щоденний, нерідко бідніший за мужицький. Це ненависть до самої освіти, до культури, оскільки вона європейська, а москвин є азіатом, це ненависть до самої Європи.
У розділі про безбожництво москвина наводилися приклади московської ненависті до європейської науки. Згадаємо ще кілька. Петро І заснував у Москві гімназію. На управителя призначив полоненого саксонця Г. Глюка, що скінчив німецький університет, той запросив десять німецьких професорів і поставив гімназію на високий навчальний рівень, учні одержували стипендії. На 300 місць у гімназії знайшлося лише 40 учнів, і то лише діти дрібних урядовців, яким начальство наказало послати синів. Гімназія закрилася за кілька років через брак учнів565.
Коли 1755 р. заснували московський університет, ледве знайшлося сто студентів, а 30 років пізніше було їх аж … 80. На правничому відділі був … один. У Київській Академії було понад 2 тисячі студентів аж до зруйнування її Петром І. Цар видав 1714 р. наказ про обов'язкову освіту дворянських дітей, наказав відкрити школи. Але дворяни не хотіли віддавати туди дітей, і тому губернатори посилали військових, які живосилом забирали дітей до шкіл і тримали їх у школах під „караулом", щоб не розбігалися. Проте розбігалися. З Рязанської школи з 96 учнів втекли 59. Навіть з Морської Академії втекло 127, і Сенат оприлюднив наказ імператора, щоб вони повернулися, загрожуючи карою смерті за непослух. У всій світовій історії подібного не знайти.
Від ченця Саватія XVI ст. через старовірів XVII ст., дворянство XVIII ст., лібералів ХІХ ст. до соціалістів ХХ ст. безперервно тягнеться московська ненависть до європейської культури. Монархіст Ф. Тютчєв (1803–1873 рр.) писав: „Засади, що на них стоять Московщина і Європа, що ними вони керуються в житті і політиці, настільки протилежні, що взаємно себе заперечують. І життя однієї можливе лише за рахунок смерті другої"566. Багато пізніше соціаліст В. Ленін повторював, що існування СРСР поруч з капіталістичним світом – неможливе. Один або другий мусять наприкінці загинути.
„Що кидається в очі при порівнянні двох світів: латинсько-германського (з українцями) і світу московського? Барвистість, велич цілої історії, рухливість народних мас, напруженість конфліктів, свобідна гра сил, величезна роля великих особистостей, примат права і логіки – на Заході. Однотонність, придавленість особистості, безбарвність історичних подій, незрізничкованість народньої стихії, непропорційно велика роля держави – це Росія … Боротьба цесарів з папами, повна драматичних моментів,– це Захід. Розправа всемогучих царів з позбавленим всякого значення духовенством – це Росія.
Завзята і вперта боротьба феодальних лицарів з королями – це Захід. Відтяпування голів своїм „холопам", як називав своїх бояр Іван IV,– це Росія. Трагічний конфлікт старої віри з реформою, ще більш імпозантна реакція першої – це Захід. Спір між офіційною Церквою та „розколом" – це Росія. Кальвінізм, цвінгліянство, лютеранство – там, „пригуни", „хлисти", „столпікі" – тут. Великі фігури французької аристократії, що не забувають навіть на ешафоті своєї гідности – це Франція. Малодушна банда теж „аристократії" з ласки царської, що вештається по костянтинопольських і празьких кабаретах і шинках, дожидаючи там рятунку своєї країни – це Росія.
Не позбавлений певного драматизму момент страти Людовика XVI, або великого противника Кромвеля – це Європа. Замордування останнього Романова не знати де і не знати ким – це Росія. Мірабо, Кавеньяк, Клемансо, три стовпи трьох епох французької буржуазії – це там. Замоскворецький купець Островського, Федя Родічєв і Хлєстаков – Керенський, три фігури також трьох епох буржуазії – це тут. … Ціла плеяда аристократичних імен, знаних цілому континентові, що стояла на чолі або вандейських повстань, або армії коаліції, що боролася проти французької революції – це Захід. Брусілов, Поліванов, Клємбовський, Гутор і маса інших царських генералів, що боролися за Третій Інтернаціонал – це Росія"567.
Автор: Павло Штепа
Опубліковані на сайті Uaoc.Net матеріали не завжди відзеркалюють офіційну точку зору повноти УАПЦ.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 23:12,
, links to this post
Патриарх Варфоломей осудил автокефализм
“Мы должны откровенно признать, что иногда мы представляем картину неполного единства, будто мы не являемся одной Церковью, а некой конфедерацией или федерацией Церков. Это происходит во многом благодаря институту автокефалии, характеризующему структуру Православной Церкви”, — сказал Вселенский Патриарх Варфоломей выступая на Совещании Предстоятелей Православных Церквей.
Вселенский Патриарх напомнил о корнях данного явления: “Этот институт относится к древней Церкви, когда действовала так называемая “Пентархия” древних Апостольских кафедр: Римской, Константинопольской, Александрийской, Антиохийской и Иерусалимской, общение и “симфония” которых выражали единство Церкви во Вселенной. Эта Пентархия распалась после трагической Схизмы 1054 г., в начале между Римом и Константинополем, а затем между Римом и остальными Патриархатами. К оставшимся после Схизмы четырем Патриархатам присоединились с середины второго тысячелетия и до нашего времени другие автокефальные Церкви и, таким образом, была сформирована сегодняшняя структура Православной Церкви”.
Однако, как отметил Его Всесвятейшество, “если система Пентархии вытекала из уважения к апостольскому характеру и к особенностям традиций древних Патриархатов, а автокефалия Церквей из уважения культурной идентичности народов, в новейшее время и под воздействием светского влияния в систему автокефалии проник дух этнофилетизма или, что еще хуже, этатизма. Таким образом, основой автокефалии уже является светское государство, пределы которого, как известно, не остаются стабильными, но зависят от исторической конъюнктуры”.
Вселенский Патриарх констатировал: “мы пришли к концепции о том, что Православие является федерацией национальных Церквей, которые нередко в своих взаимоотношениях отдают предпочтение национальным интересам” и, подобно Апостолу Павлу, задал вопрос: разделяется ли Православие? Рассмотрев, как предстает Православная Церковь перед неправославными (”мы иногда представляемся разделенными в богословских диалогах и в других мероприятиях”), он резюмировал: “Нам необходимо большее единство, чтобы мы представлялись миру не как федерация Церквей, а как одна единая Церковь, которая, как и в древние века, готова оказать помощь и поддержку находящимся в затруднениях Церквам, когда бы ее об этом не попросили”.
Именно такой канонический порядок, когда координирующая роль Патриархии гарантирует единство Православной Церкви без ущерба или ущемления самостоятельности поместных автокефальных Церквей каким-либо вмешательством в их внутренние дела, когда каждая автокефальная Церковь не действует самостоятельно, а в координации с остальными Православными Церквами, был назван Вселенским Патриархом “здоровым смыслом института автокефалии”.
“Если эта координация исчезнет или расслабится, тогда автокефалия превращается в “автокефализм”, то есть становится фактором разделения, а не единства Православной Церкви”, отметил он.
В завершение выступления прозвучала мысль о том, что “мы призываемся содействовать любыми путями единству Православной Церкви, преодолевая всякого рода местническое или этнофилетическое искушение, чтобы мы действовали как единая Церковь, как единое, канонически организовано тело”.
“Осознание необходимости и нашего долга, чтобы мы представляли единое, канонически организованное тело, одну Церковь, способно гарантировать наше единство без всякого внешнего вмешательства”, — подвел итоги Вселенский Патриарх.
По материалам Пресс-службы УПЦ
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 22:47,
, links to this post