Про що розмовляти з сектантами? ч.6
Середа, 28 січня 2009 р.
Тепер перейдемо до Таїнства хрещення. Через хрещення людина з’єднується з Христом і тому хрещення можна назвати дверима до раю. Без цього Таїнства немає спасіння. «Якщо хтось, — говорив Спаситель, — не родиться від води і Духа, не зможе ввійти в Царство Боже» (Іоан. З, 5). Після Свого Воскресіння Христос сказав Апостолам, а через них і їх спадкоємцям такі слова: «Ідіть, навчіть всі народи, хрестячи їх
в Ім’я Отця і Сина і Святого Духа» (Мф. 28, 19).
Що треба для Хрещення? Перед усім потрібна віра в Бога, в нашого Спасителя. Христос з приводу цього сказав: «Хто буде вірити і хреститися, спасенним буде» (Мр.16,16). Філіпу євнуху говорив: «Якщо віриш від усього серця, то можеш хреститися» (Діян. 8,37).
Те ж саме сказав і апостол Павло тюремному сторожу: «Віруй в Господа Ісуса Христа і спасешся ти і весь дім твій» (Діян. 16, 31).
Не лише віра, а й покаяння потрібне для хрещення: «Покайтеся, — волав апостол Петро, — і нехай охреститься кожен із вас в ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів» (Діян, 2, 38). Апостол Ананія новонаверненому Савлу говорив: «Встань, хрестись і змий гріхи твої, покликавши ім'я Ісуса Христа» (Діян. 22, 16). «Ви, — пише апостол Павло коринфським християнам, — омились, освятились і оправдались» (І Кор. 6, 9).
Сектанти не по-євангельськи ставляться до Хрещення. Так, баптисти і адвентисти Хрещення вважають простим, безблагодатним обрядом; пашковці Хрещення не визнають обов’язковим, толстовці і молокани зовсім його відкидають, а скопці замінюють його оскопленням, Але з Євангелія ми бачимо, що Хрещення є обов’язковим, без нього не можна ввійти до Царства Божого. Хрещення не є і простим обрядом, бо в такому випадку ми не могли б, як говорить святий Павло, «омитися, освятися і оправдатися». Те хрещення, яке запровадили у себе сектанти, не можна визнати дійсним, бо воно виконується не компетентними особами, не уповноваженими для цієї святої справи. Це видно ось з чого.
Христос Апостолам велить «навчати всі народи і хрестити їх» (Мф. 28, 19), але не каже робити це мирянам. Апостоли, посвятивши єпископів та пресвітерів, дали і їм це право. Тільки один випадок є, коли це Таїнство здійснив диякон Філіпп (Діян. 8, 37), але жодного разу не згадується, що миряни хрестили мирян Таке хрещення є самочинним, безблагодатним, не дійсним і тому не спасительним.
Сектантські, так звані, «пресвітери», хоч би тисячу разів купали в річці своїх віруючих та послідовників останні охрещеними від цього не стануть, а як були язичниками, так ними і лишаться. А православні, котрі в секту переходять, там, у сектантській воді, змивають з себе законне хрещення, стають іудами, які зрадили Христову Церкву, Христа не за тридцять срібляників, а за «пачку американського маргарину та кіло цукру». Ця заокеанська подачка, яка дається під виглядом «гуманітарної допомоги», є нічим іншим, як духовною міною, яка має знищити ненависне дияволу Православ’я — і замість нього запровадити на Україні аж 3500 сект з різними назвами, втому числі і… сатанізм.
Не змогли до кінця знищити нашу Церкву атеїсти, чекісти і тому тепер за цю справу взялися сектанти і сатаністи. Як відомо, сектанти не хрестять своїх дітей, посилаю чись на слова Ісуса Христа, Який Апостолам сказав: «Ідіте, навчіте всі народи, хрестячи їх в Ім’я Отця і Сина і Святого Духа» (Мф. 28, 19). Христос велить навчити, а потім вже хрестити. Та оскільки дітей не можна навчити, То їх не можна і хрестити, говорять сектанти. Чи ж відповідає те, що кажуть стосовно цього сектанти, євангельській дійсності? Христос усіх кличе до Себе в Царство Небесне: усі люди - і немовлята, і дорослі є Його дітьми, котрим Спаситель каже про необхідність Хрещення.
Діти не хрещені, які «не родились від води і Духа», не можуть наслідувати Боже Царство, бо вони не є християнами, а язичників ні малих, ні великих в раю не буде. І якщо сектанти в цьому сумніваються, то нехай доведуть на підставі Святого Письма, що язичники будуть в раю. Коли б Христос сказав: дорослих навчіте і хрестіте, а дітей не треба хрестити, бо вони і так святі і тому будуть в раю, — сектанти в такому випадку мали б рацію. Але Святе Письмо говорить, що всі охрещені, які живуть благочестиво, наслідують життя райське, а всі нехрещені туди не попадуть, у тому числі й діти.
Ми знаємо, що кожного року на світі помирають мільйони дітей. Нехрещеним немає місця в раю. Таким чином, з вини сектантів ці мільйони дітей — від немовлят до повнолітніх — мають попадати до пекла. Сектантські вожаки свідомо чи несвідомо допомагають сатані — вони віддають йому душі наших дітей.
Дітей хрестили завжди, хрестили по вірі їхніх батьків, хрестили з тією надією, що батьки потім навчать своїх дітей, як треба вірити. Діонісій Ареопагіт, учень святого апостола Павла, в своїх творах свідчить, що «блаженний апостол Павел хрестив не лише дорослих, але й дітей також». У «Діяннях» сказано, що тюремний сторож запросив до своєї хати Павла і його учня Силу «й охрестився негайно він сам і всі домашні його» (Діян, 16, 33). У цій же книзі сказано, що «Крісп, старійшина синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм» (18,8) і всі прийняли Хрещення. Ангел благочестивому сотнику Корнілію велить покликати до себе апостола Петра, охреститися і тоді, каже, «спасешся ти і весь дім твій» (Діян. 11, 14). Тут же розповідається про Лідію з міста Фіатир, яка хрестилася сама і «усі домашні її» (Діян. 16, 15). Євангеліст Марк про Христа говорить: «Приносили до Нього дітей, щоб Він приторкнувся до них, а учні не допускали їх. Побачивши це, Ісус обурився, і скзав їм. “Допустіть дітей до Мене, не перешкоджайте їм”» (Мр. 10, 13-15).
А сектанти дітей до Христа не допускають, бо не хрестять, а нехрещені діти — це не Його діти. Практика хрещення дітей древня, апостольська. Відомо з історії, що християни, ховаючись від язичників, на молитву збиралися в римських катакомбах. Там же в печерах вони ховали і своїх померлих-мучеників, святителів, себто, єпископів, дітей. На могилах вони, за своїм звичаєм, клали надгробок, плиту, де було зазначено, хто під нею похований. На цих плитах ми читаємо ось такі написи: «Тут з миром лежить Філіпп, дитина віруюча», ще: «Аврелій Мелітус дитина-християнин, віруючий». На одній з плит стоїть напис, на якому мовиться, що тут поховано двох братів. Один з них «віруючий», себто хрещений, а другий — «неофіт», тобто віруючий, але ще не охрещений.
Сектанти твердять, що дітей не треба хрестити, бо вони ще несвідомі цього Таїнства і тому не вступають в союз з Богом. Але послухаємо, що з приводу цього каже Бог. А Він Авраамові говорить: «Я укладу угоду, заповіт між Мною і тобою і нащадками твоїми. Хай буде у вас обрізаний весь чоловічий рід… На восьмий день після народження хай буде обрізаним у вас кожне немовля чоловічої статі. Хто ж не обріжеться у восьмий день, той буде знищений з народу Мого, бо він порушив заповіт Мій» (Бут. 17, 10-14).
Якщо Бог у Старому Заповіті міг укладати угоду між Собою та восьмиденними дітьми, то чому Він цього не може робити з нашими дітьми? Не казав же Бог Авраамові: ти почекай, доки твоєму сину Ісааку виповниться 18 літ, а тоді обріжеш його. Ні, Він звелів це робити над 8-денними дітьми, а якщо це не буде зроблено, то загине душа дитини і батьки понесуть кару, бо знехтували вони Божим заповітом.
Сектанти, заперечуючи угоду Бога з 8-денними немовлятами, беруть на себе сміливість виступати в ролі радників Божих. Але ж ми достеменно знаємо, що Бог в порадниках не має ніякої потреби. Говорять сектанти, що Хрещення не освятить дитину, бо вона не спроможна сприйняти святість. Проте, Біблія інше говорить. Господь пророку Єремії каже: «Перш, ніж створив тебе, і раніше, ніж ти вийшов з утроби, Я освятив тебе і пророком для народу поставив тебе» (Єрем. 1, 5). Подібне мовиться і про святого Іоанна Предтечу. В Євангелії сказано, що він «Духа Святого сповнився від лона матері своєї» (Лк. 1,15).
Насамкінець цієї теми мені хочеться звернути увагу на те, що Господь не навічно давав закон про Обрізання. Він передбачав що з бігом часу — в Новому Заповіті — воно буде замінено святим Хрещенням. Тому Бог каже Мойсею: «І обріже Господь, Бог твій, серце твоє та серце нащадків твоїх, щоб ти любив Господа, Бога свого, усім серцем своїм та всією душею своєю» (Втор. 30.6). Про це саме сказано і в апостола Павла в Посланні до колосян, де він пише: «Ви в Ньому й обрізані обрізанням нерукотворним… обрізанням Христовим» (Кол, 2, 11).
Обрізати серце, обрізатися обрізанням не Мойсеевим, а Христовим — означає прийняти Хрещення, Та оскільки обрізання відбувалося на восьмий день, над дитиною, то й Хрещення ми можемо, і навіть, повинні теж проводити над дитиною. Через це Таїнство дитя освячується і стає дитиною Божою, що йде до Христа. Непрощений гріх робить той, хто дітей не пускає до Бога, хто перетинає їм дорогу до Нього.
Хоч сектанти і хваляться тим, що вони живуть згідно зі Святим Письмом, що вони є ревними поборниками чистоти його, та насправді це далеко не так. Як щойно ми показали, Хрещення вони тлумачать на всі лади: хто каже — хрестись, хто каже — на хрестись, а дехто каже — оскопись! В цьому міркуванні немає спасіння.
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 05:32,
