З нагоди Святої і Великої Чотиридесятницї
Неділя, 29 березня 2009 р.
«Коли ж постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони потьмарюють обличчя свої, щоб показати людям, що постять вони… Ти ж, коли постиш, намасти голову твою і вмий обличчя твоє,, щоб не показувати людям, що Ти постиш, але Отцю твоєму, Який у тайні; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно» (Мф. 6:16-18),— такими словами , дорогі брати і сестри, звертається до нас Христос
Спаситель, навчаючи, яким повинен бути наш піст.
Святитель Василій Великий, архієпископ Кесарії Каппадокійської про піст говорить так: «Немає острова, немає землі, немає міста, немає куточка у всесвіті, де б не чутна була звістка про піст: військо, мандрівники, корабельники, купці— всі чують, всі з радістю приймають звістку про нього». Із цих слів вселенського учителя і отця Церкви Христової ми бачимо, як радісно і охоче вступали у спасительний час Великого посту древні християни. Здавалося б, чому вони радіють, адже настає час отримання в їжі, у веселощах, у гуляннях та усіх Інших ділах світу цього? А відповідь на це питання дуже проста: наскільки ми обмежуємо себе в часі посту, настільки великою є наша радість в день Святої Пасхи Господньої.
Дуже часто, а особливо зараз, коли у всьому світі наступила важка економічна криза, ми можемо почути такі слова: «Я і так обмежую себе у всьому, тому не маю потреби постити, бо піст мій триває весь рік». Але ці слова були б справедливими тільки тоді, коли у неділі та свята, в дні наших іменин, ювілеїв чи з інших причин наші святкові столи не вигинались б від різноманітних напоїв та наїдків.
Ми повинні ставити собі у приклад давніх християн, про яких говорить святитель Іоан Золотоустий, архієпископ Константинопольський: «Нині ніде немає шуму, ніде, немає крику, ніде не розтинають м’ясо, не бігають кухарі… не побачиш нині відмінності між столом багача і бідняка. І що говорити про вельмож і простих? І вінценосний цар подібно до інших приклонився в слухняності посту»,— ось приклад до наслідування, ось взірець благочестя, ось образ християнського посту! Коли і бідні, і багаті, і царі і раби, і вельможі, і селяни — усі ставали рівними перед Богом.
І ця рівність ставалась саме завдяки святому посту. Чи можемо ми сьогодні сказати такі слова, які про піст говорить святитель? Ні, не можемо! Бо піст наш — це піст формальний, піст для людського ока, піст не для спасіння своєї душі, але піст для своєї слави і честі…
Тому, дорогі мої, сьогодні у цей спасительний час я з розчуленням серця закликаю усіх вас вести себе достойно високого імені і покликання християнина. І разом зі святителем Іоаном Золотоустим звертаюсь до кожного з вас такими словами: «Ти постиш? Покажи мені це із справ. З яких справ говориш? Якщо бачиш бідного, подай йому милостиню, якщо бачиш ворога, перемінись на прихильність до нього, якщо бачиш друга, добродійника, не лести йому. Що користі, якщо ми утримуємося від їжі і риби, але шматуємо і з’їдаємо братів наших?».
Саме такого посту вимагає від нас Свята Церква Мати, саме такого посту очікує від нас наш Отець Небесний. Не отримання в їжі та веселощах найбільше милі Господу, але наші добрі діла, наша щира любов до тих, хто нас оточує, незалежно від того, чи це наші друзі, чи вороги, чи рідні, чи далекі, чи близькі, чи зовсім незнайомі люди.
Саме тому в одну із підготовчих неділь до святого посту, ми чули розповідь Святого Письма про Страшний Суд, де наш Божественний Спаситель головною умовою входження нашого у Царство Боже називає не піст, не молитви, не ходіння в храм, а саме наші добрі діла: «голодного нагодувати, спрагненого напоїти, подорожнього прийняти, нагото одягнути, хворого відвідати, ув’язненого відвідати» (Мф.25:34-36).
Отож сьогодні, у ці святі дні, я — ваш архіпастир — звертаюся до вас з такими словами: «Благословіть мене, отці святі і браття, і простіть мені, грішному, за все, що я сотворив у цей день І у всі дні життя мого: словом, ділом, думками і всіма моїми почуттями». Нехай же і вас усіх благословить Господь і простить всяку вашу провину вільну і невільну.
Нехай цей святий час буде для вас справді радісним та благодатним. Бажаю усім вам духовних та тілесних сил, здоров’я, терпеливості, щоб у мирі та благополуччі пройти нелегкий шлях Святої Чотиридесятниці і дочекатись великої радості Світлого Воскресіння Христового!
ФЕОДОСІЙ
Архієпископ Дрогобицький і Самбірський УАПЦ
* Подається за текстом: “Боголюбивим пастирям та всім вірним дітям Дрогобицько-Самбірської єпархії АРХІПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ з нагоди Святої і Великої Чотиридесятниці”
Тут можете залишити свої коментарі..
posted by fryevhen @ 23:44,
